«Громадське радіо»
Лариса Денисенко: Фракція БПП щойно (15 лютого) висловила недовіру до уряду Яценюка. Що це означає? Чи ми можемо стати завтра свідками гучних відставок?
Оксана Сироїд: Ситуація, яка склалася навколо уряду, є з одного боку драматичною. Але з іншого — те, що ми чи не вперше відкрито говоримо про необхідність зміни уряду навіть в межах самої коаліції, є добрим знаком.
Було б краще, якби всі навчилися нести політичну відповідальність. Уряд мав би аналізувати свою роботу і у разі настання тієї точки не підтримки з боку суспільства, мусив би розуміти, що час звільнити місце для іншого.
Не йдеться по персоналії. Може, ті люди, що є нині в уряді, є дуже добрими людьми. Але якщо уряд не здатний працювати ефективно і не йде сам, то це обов’язок парламенту відправити його у відставку і обрати інший.
Лариса Денисенко: Які настрої у фракції «Самопоміч»?
Оксана Сироїд: Позиція фракції стосовно уряду визначилась ще тоді, коли голосували за бюджет. Це був момент істини, тому що бюджет був фактично неготовим: ані прем’єр-міністр, ані міністр фінансів не змогли відповісти на базові питання. Також це був перший рік, коли міністр фінансів не доповідала стосовно проекту бюджету на засіданні парламентського комітету.
Лариса Денисенко: Ми стали свідками рапорту Каська про відставку, який так само, як і Міністр економіки, пояснив, чому не має змоги працювати у Генпрокуратурі. На ваш погляд, що це може означати та які матиме наслідки?
Оксана Сироїд: На жаль, ми маємо ситуацію, коли система органів правопорядку, судова система та система прокуратури чинять, напевне, найбільший спротив реформуванню.
Прокуратура ніколи не виконувала належним чином свою функцію — забезпечення державного обвинувачення у суді.
Натомість вона (прокуратура) ретельно служила всім чинним президентам — виконувала функцію політичного переслідування.
Два роки тому під тиском громадськості було прийнято закон про прокуратуру. Всі сподівалися отримати прокуратуру нової якості. Але вже я стала свідком як крок за кроком вона відвойовувала свій статус репресивного органа-переслідувача. Втеча Клюєва, до прикладу, стала показовою справою. Ми, депутати, тоді наївно прийшли до Шокіна і сказали, що він втече. Клянуся — так було. Але Шокін бив себе в груди і запевняв, що не втече. Потім було подання на другий день у Верховній Раді і, як ви знаєте, Клюєв після цього втік.
Так само у фарс перетворилася і переатестація прокурорів: у 90% випадків при посадах залишились ті ж самі люди. Тобто, бачимо реваншизм у системі органів правопорядку і, думаю, рапорт заступника прокурора — відповідь на нього.
Ми в доволі складній ситуації — відповідно до Конституції в нас всю прокурорську систему очолює Генеральний прокурор. Тому треба або змінювати Конституцію, або докорінно змінити закон про прокуратуру, залишивши Генпрокурору суто церемоніальні функції.
Андрій Сайчук: Пані Оксано, чи є відчуття, що ми наблизились до позачергових виборів?
Оксана Сироїд: На даному етапі треба робити все, аби до цього не дійшло. Давайте будемо чесними: за нинішніх обставин вибори жодним чином не покращать якість парламенту.
Андрій Сайчук: Є фігура глави уряду, за яку б проголосували люди? Ви таку бачите?
Оксана Сироїд: Прізвища тут краще не називати, але вони мають називатися в межах коаліції такі прізвища. Це саме справа Ради коаліції. Однак вона цього й не обговорює! Коаліція не має сенсу без кандидатури, яка має довіру. Чому не виконується коаліційна угода? Тому що цей прем’єр не працював з парламентом щодо її виконання.