Надання Україні плану дій щодо членства не виглядає можливим під час найближчого саміту НАТО, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

Чи варто очікувати цього літа під час саміту Україна – ЄС та саміту НАТО проривних рішень? Говоримо з віце-прем’єр-міністеркою України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

Ведучі

Сергій Стуканов,

Любомир Ференс

Гостi

Іванна Климпуш-Цинцадзе

Надання Україні плану дій щодо членства не виглядає можливим під час найближчого саміту НАТО, – Іванна Климпуш-Цинцадзе
https://static.hromadske.radio/2018/05/hr_hh_2018-05-07_kl_tsyntsadze.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/05/hr_hh_2018-05-07_kl_tsyntsadze.mp3
Надання Україні плану дій щодо членства не виглядає можливим під час найближчого саміту НАТО, – Іванна Климпуш-Цинцадзе
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіо — віце-прем’єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Сергій Стуканов: 7 травня у новій штаб-квартирі НАТО відбулося засідання комісії Україна — НАТО на рівні заступників постійних представників. Пам’ятаємо, що Угорщина від осені 2017 року повсякчас блокує засідання комісії Україна — НАТО на високому рівні. Чи можна говорити про те, що Угорщина дає зелене світло продовженню роботи цієї комісії?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: На жаль, саме тому, що це була не міністерська зустріч, це засідання могло відбутися. І добре, що воно відбулося, тому що ішлося про питання енергетичної безпеки, важливе як для України, так і для всієї Європи, для трансатлантичної спільноти. Поки говорити про те, що на високому рівні, на міністерському, чи на найвищому, на рівні глав держав і урядів, розблокувалися засідання комісії НАТО, на жаль, неможливо. Угорщина продовжує блокувати ці зустрічі, як на мене, переводячи площину двостороннього діалогу, який мусив би відбуватися саме у площині двостороннього вирішення, на багатосторонній формат, а саме на площину Північноатлантичного альянсу. Це викликає стурбованість як у нас, так і у всіх наших партнерів.

Сергій Стуканов: Які тут є важелі впливу на угорську сторону?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Ми займаємо абсолютно конструктивну позицію щодо нашої готовності до діалогу як з представниками національної меншини Угорщини тут, в Україні, так і до діалогу щодо нашого закону про освіту, зокрема мовної статті, яка турбує Угорщину з Будапештом. Разом з тим ми не бачимо цього конструктиву і налаштованості на діалог з цього питання з боку офіційного Будапешта. На жаль, ми чуємо більше маніпуляцій і гасел з того боку, аніж предметного обговорення деталей того, в який спосіб ми бачимо можливість впровадження цього закону в Україні. Тому ми будемо продовжувати цю позицію, наполягати на діалозі. Що стосується країн-членів Альянсу, то у них є свій внутрішній діалог. Ми знаємо про те, що насправді всіма іншими 28 країнами-членами Альянсу, окрім Угорщини, підтримується необхідність переведення саме цієї дискусії в двосторонню площину.

Сергій Стуканов: Цього літа відбудуться дві важливі події. 9 липня — саміт Україна — ЄС, а 11 — 12 липня — саміт НАТО, на один із заходів якого запрошено президента України. Чи можна очікувати внаслідок цих форумів якихось важливих рішень, зокрема заяв? Нещодавно держсекретар США говорив про те, що велика група країн сподівається, що українці почнуть здійснювати дії, після яких їх можна буде запросити до членства в НАТО.Також, за його словами, обговорювалися різні шляхи надання Україні плану дій щодо членства. Чи очікуєте ви за підсумками цього саміту чогось подібного?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Ми працюємо над широким колом питань для того, щоб вони були відображені в рішеннях саміту Північноатлантичного альянсу. Поки питання надання ПДЧ не виглядає можливим під час цього саміту НАТО. Разом з тим ми працюємо над тим, щоб отримати підтвердження тієї мови відкритих дверей Альянсу до України і до Грузії, яка була вжита в Бухарестському саміті 2008 року, а також продовжуємо працювати над тим, щоб отримати запрошення до програми посилених можливостей співробітництва з НАТО, що дасть додаткові можливості нашим військовим взаємодіяти з країнами Альянсу. Будемо розраховувати на те, що матимемо також політичну підтримку Альянсу у підтримці територіальної цілісності, незалежності і суверенітету України і подальшій протидії зухвалій поведінці РФ проти України і порушенню міжнародного права проти України.

Любомир Ференс: Коли ми говоримо про здобутки України на міжнародній арені, Петро Порошенко часто підкреслює, що одним зі здобутків його президентства є саме безвізовий режим з ЄС. Якщо говорити про інші речі, то Україна вже не має чим похвалитися.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Безвіз — це той видимий здобуток, який зрозумілий для всіх громадян.

Нам дуже тяжко далася після здобутого кров’ю права на підписання Угоди про асоціацію ратифікація угоди. Жодна країна, яка має Угоду про асоціацію з ЄС, не мусила проходити кілька кіл пекла при ратифікації, як це відбулося з нами, коли через нідерландський референдум ми змушені були очікувати ще чергового рішення Голландії для того, щоб ратифікувати остаточну угоду. Вона тільки через рік від того часу, як могла набути чинності, повноцінно набула чинності.

Євроінтеграція — дуже комплексний і складний процес, який відбувається у всіх сферах нашого життя. Якщо говорити про конкретні здобутки, то ми можемо говорити про кожну конкретну сферу життя, починаючи з системи забезпечення безпеки харчової продукції.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.