Надруковано тільки 50% підручників для 4 та 7 класів, — Лілія Гриневич

Решту мають додрукувати органи місцевого самоврядування. Також міністр освіти та науки закликає громадськість вичитувати підручники для 8 класів: шукати в них помилки й антидержавницькі смисли

Ведучi

Василина Думан,

Дмитро Тузов

Гостi

Лілія Гриневич

Надруковано тільки 50% підручників для 4 та 7 класів, — Лілія Гриневич
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_hh_2016-05-05_grinevich.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_hh_2016-05-05_grinevich.mp3
Надруковано тільки 50% підручників для 4 та 7 класів, — Лілія Гриневич
0:00
/
0:00

Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич розповідає про ЗНО та запрошує українців долучитися до відбору підручників, які будуть надруковані на державні кошти. З електронними версіями книг можна ознайомитися на репозитарії.

Дмитро Тузов: Які особливості ЗНО цього року?

Лілія Гриневич: Цього року складається 12 предметів на вибір. Новизною є те, що як ДПА всі випускники змушені складати не тільки українську мову та літературу, а ще на вибір математику або історію України. Це дуже важливо, тому що це нам по аналізу результатів може дати картину по якості освіти по всіх випускниках і по всіх школах.

Сьогодні справді найбільше тестування, тому що 268 тисяч дітей прийшло на 1100 пунктів  тестування.

Понад 46,5 тисяч педагогічних працівників беруть участь у забезпеченні процедур, тому це масштабна акція.

На щастя, все відбулося добре. Маємо тільки один невеличкий інцидент в одній із шкіл Ужгороду. Під кінець тестування зателефонували, що вона замінована. Деякі діти не завершили тестування. Але є техніка безпеки, тож потрібно було вивести всіх одразу. Це, в першу чергу, зашкодило тим, хто складав оцінювання. Тому що ті, хто не встигли завершити свої роботи, змушені будуть іти на додаткову сесію.

Для випускників участь у ЗНО – це їхня справжня власна перемога. Ніхто не може тобі допомогти – ні батьки, ні статус, а лише власні знання і працездатність.

Дмитро Тузов: І минулого ж року так було?

Лілія Гриневич: Очевидно, так було. У нас же повномасштабне зовнішнє оцінювання є поспіль з 2008 року, а самі тести – з 2003. Іде мова про те, що як ДПА тепер враховується не тільки українська мова і література.

Василина Думан: Наскільки результати тестування захищені від фальсифікацій? Ми всі пам’ятаємо інцидент з колишнім очільником Українського центру оцінювання якості освіти Лікарчуком, якого звинувачували у втручанні у базу.

Лілія Гриневич: Ми до цього часу не маємо результатів цього розслідування, але суть полягала в тому, що начебто втручання в базу здійснювали люди, які безпосередньо з цією базою працювали, тобто програмісти, які мали до неї доступ.

Внаслідок цієї ситуації зараз є комплексна система захисту бази, щоб більше такого не повторилося.

Ми не маємо допускати того, щоб підірвалася довіра до системи ЗНО.

Дмитро Тузов: Чи немає у вас враження, що справу спускають на гальмах?

Лілія Гриневич: Я думаю, що органи прокуратури краще знають, скільки їм ще потрібно розслідувати, але я знаю, що вони займаються цією справою. Для мене важливо, щоб ми поставили запобіжники, і більше такої дискредитації системи зовнішнього оцінювання з фальсифікацією результатів не відбувалося.

Дмитро Тузов: Чи справді вашим пріоритетом є реформування середньої школи?

Лілія Гриневич: Як міністр освіти і науки я не маю права концентруватися на якомусь секторі освіти, тому що це безсумнівно призводить до стагнації руху і поступу в інших секторах.

На відміну від вищої освіти, в середній школі давно нічого не відбувалося. Є, звичайно, якісь хороші навчальні заклади, але розшарування в доступі до якісної освіти стає просто драматичним. Треба фундаментально змінювати зміст освіти, який залишився пострадянським, застарілим, не відповідає вимогам сучасної людини.

Виклик перед нашою освітою – дати нашим дітям усе, щоб вони себе почували цілком конкурентоспроможними в європейському просторі.

Якщо ми хочемо бути цивілізованою країною, більшість повинна мати хорошу освіту.

Є 3% надзвичайно обдарованих дітей, вони стають переможцями міжнародних олімпіад. Частина з них мігрує за кордон і часто не повертається.

Василина Думан: Вже зараз можна говорити про створення опорних шкіл, скорочення ставок вчителів, тобто якісь процеси відбуваються. Ви не вважаєте їх реформаторськими?

Лілія Гриневич: Це процеси, пов’язані з ефективністю використання коштів та покращення доступу до освіти сільських дітей. Якщо дитина, особливо старшокласник, навчається в малій школі, і одночасно англійську, фізкультуру та фізику викладає одна учителька,то якість такої освіти буде значно нижча.

Зараз ми ідемо на те, щоб старшокласників возити в опорну школу, яка буде краще обладнана. У нас є програма створення 100 таких шкіл по всій Україні до 1-го вересня. Це тільки сільські школи.

За результатами ЗНО, діти із села мають в 10 разів менші шанси успішно скласти ЗНО з англійської мови, ніж діти з міста.

Але чи це є реформа? Серцем реформи є зміст освіти. Це має бути формування компетентностей сучасної людини 21 століття. Їх перелік узгоджений країнами ЄС. Дитина повинна володіти рідною мовою, державною, двома іноземними, мати математичну грамотність, фінансову, підприємницькі навички, вміти критично мислити. Вони мають пронизувати зміст предметів.

Дмитро Тузов: Але ж хтось має створити всі ці програми, видати дітям підручники.

Лілія Гриневич: Правильно. Ви дивитеся в корінь проблеми.

Підручників надруковано, на жаль, тільки 50%, бо було виділено кошти тільки на них, решту коштів віддано на органи місцевого самоврядування. Зараз ми з ними працюємо, щоб вони додрукували підручники для 4 і 7-х класів. Це їхнє завдання.

А завдання міністерства – вчасно провести тендери і конкурс підручників для того, щоб ми мали підручники до нового навчального року для 8-го класу.

Впродовж цих трьох тижнів учителі мають переглянути на репозитарії, на якому викладені всі підручники після конкурсу, які допущені до можливості видавництва за бюджетні кошти, та вибрати найкращі підручники, які вони хочуть, щоб прийшли в їхню школу.

Багато необхідних сучасній людині смислів поки що не присутні в українських підручниках. Особисто я як міністр не можу похвалитися, що це правильні підручники. Коли ми прийшли, конкурс уже був проведений. Нам треба буде змінювати підходи до відбору підручників. Тому що Україна там – сільська країна, там приховані різноманітні ідеї.

Має бути чітка система критеріїв відбору підручників.

Пул сучасних експертів, які добре розуміють, яким має бути підручник, малий. Я звертаюся до всіх: заходьте на депозитарій підручників МОН України. Зараз саме той час, коли ми відбираємо, які підручники підуть на державне фінансування. Вони повинні набрати не менше 2000 голосів (це мінімальний тираж, за якого підручник рентабельний).  Якщо там будуть виявлені грубі помилки чи антидержавницькі смисли, то такі підручники не можуть бути надруковані за бюджетні кошти.

В часи попередньої влади на цих державних підручниках заробляли, робилися відкати, тому підручник виходив надзвичайно дорогим. Зараз його здешевлено.   

Але проблема  в іншому. Має бути створений пул навчених під це експертів, які не матимуть контактів з жодними видавництвами.

З тих підручників, що були подані на конкурс, було відсіяно тільки 10%. Очевидно, що 90% не можуть бути ідеальними. Це ми маємо змінити.

Дмитро Тузов: Чи зможе держава створити якісні підручники, надрукувати і вчасно роздати?

Лілія Гриневич: Цього року загроза є. Багато залежить від того, як спрацюють органи місцевого самоврядування.

Василина Думан: Що станеться зі старою командою міністерства? Кого ви звільните?

Лілія Гриневич: Команда має бути надійна і працездатна. Поки що звільнення підписане тільки на одного із заступників міністра Андрія Гевка. Є кілька критеріїв:

  1. Чи поділяє ця людина моє бачення реформ?
  2. Здатність багато працювати.
  3. Щоб люди були авторитетними.

Команда зараз формується.

Дмитро Тузов: Дітей просто травмують інформацією. Якісь зміни щодо інтенсивності освіти відбудуться?

Лілія Гриневич: В Європі немає такого, щоб повна загальна середня освіта здобувалася за 11 років. Це призводить до перевантаження. Ще у нас є літні, осінні, зимові канікули, іноді карантин.