Нам не дають бачитися із братом, бо майже вся родина – свідки у його «справі» — сестра заручника «ЛНР» Сагайдака

Роман Сагайдак — житель окупованого міста Сорокино Луганської області. До декомунізації місто мало назву Краснодон. До того, як бойовики взяли його у заручники, Роман займався бізнесом — він ювелір та геолог. Працював Роман на коштовному обладнанні, яке, як стверджують його родичі, і стало певною причиною затримання. У нього виникли суперечки із бізнес-партнером — той хотів за безцінь викупити долю Романа у спільній справі. Роман не погодився. Тоді вже колишній бізнес-партнер під’єднав знайомства у так званій “МГБ ЛНР”. Чоловіка затримали влітку 2017 року, тривалий час рідні не знали, що із ним, хоча, здогадувалися, що Романа тримають “на підвалі”.

У 2018 році його засудили до 13 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Зараз Роман оскаржує вирок у так званому “суді”.

Під час так званого “слідства” його батька також викрадали бойовики. Річ у тому, що чоловік є свідком у справі свого сина. Його викрали, катували й під тиском він був змушений змінити свідчення.

Інтерв’ю із сестрою Романа Анною ми записали кілька днів тому. Відтоді на сайті Громадського радіо вийшло кілька фрагментів тієї розмови. Анна повідомила, що її братові вже погрожували бойовики.

Анна Сластнікова: На момент, коли я давала інтерв’ю, мій брат знаходився в місті Краснодон Луганської області в слідчому ізоляторі. Після того, як вийшло інтерв’ю. його доставили у тюрму міста Луганська, де зустріли такими словами – «О, знаменитість приїхала!».

На запитання, чи готова вона після погроз оприлюднити його, Анна відповіла, що згодна. Вона наголосила, що саме брат просив розповідати його історію попри те, що до нього можуть застосувати насильство.

Зазначу, що у 2017 році Анна давала інтерв’ю виданню “Реальная газета”. Тоді Романа Сагайдака також побили.

Валентина Троян: Ваш брат з 2017 року у полоні бойовиків так званої ЛНР. 29 грудня був обмін, у який він не потрапив. Чому і яка вірогідність, що до списків на наступний обмін Роман може потрапити?

Анна Сластнікова: Я не можу відповісти на це питання, для мене це не зрозуміло. Інформація до останнього закрита щодо затверджених списків, тому складно прогнозувати. До того ж щодо нього не звершений судовий процес, тобто майно в нього фактично вилучили, а вироку — немає. Можливо, через це. Українська сторона щоразу подає його у списках.

Валентина Троян: Чи були пропозиції від бойовиків викупити його? Денис Секацький, якого обміняли 29 грудня, в інтерв’ю розповів, що за своє звільнення заплатив близько 30 тисяч доларів.

Анна Сластнікова: Ні, такого не було. Там переслідується інший інтерес — оскільки якщо буде вирок, то не потрібно нікому давати хабар — щоб вилучити його майно. Справу затягують.

Немає жодних доказів — речових, свідчень, все говорить про невинуватість мого брата. Його звинувачують у шахрайстві, але є рахунки, що він все оплатив. не зважаючи на відсутність доказової бази, перша інстанція вже засудила на 13 років з конфіскацією майна.

Валентина Троян: Чи є можливість у когось з рідних або друзів можливість відвідувати Романа там, де його утримують?Де його, до речі утримують?

Анна Сластнікова: На даний момент він знаходиться у в’язниці міста Луганськ. З приводу зустрічі — нам не дають можливості з ним зустрітись, мотивуючи це тим, що у нас всі родичі проходять у справі свідками.

З друзями та дівчиною теж не було побачень. Останнім часом Роман скаржився на головний біль, болі у спині. Його здоров’я значно погіршилось. На даний момент насторожує стан його здоров’я.

Валентина Троян: Чи звертались ви до керівництва в’язниці, щоб йому надали медичний огляд? Чим мотивують відмову?

Анна Сластнікова: Так, ми звертались — і напряму, і через адвоката. Ніякої відмови немає — є просто бездіяльність. Просто не реагують.