Напівреформи гірші, ніж відсутність реформ, — Гліб Вишлінський

Розповідає про ініціативу Гліб Вишлінський, директор Центру економічної стратегії.

Ірина Соломко: Чому ця ініціатива настільки важлива сьогодні для України?

Гліб Вишлінський: У нас було дуже багато стратегій, планів дій — останній від уряду Гройсмана до кінця 2016 року. Проблема цих планів у тому, що це – компроміси.

Ми вирішили піти іншим шляхом. Тому розробили програму, в якій викладено дії з радикального реформування різних сфер життя, зокрема української економіки, які не обмежуватимуться політичною можливістю.

Ірина Соломко: Як вбачаєте практичну реалізацію цього плану?

Гліб Вишлінський: Тут є дві складові. Перша — політична, коли ми говоримо не про державну політику, а про політичну боротьбу. Нині близько половини виборців не мають тієї партії, за яку були б готові голосувати, якби парламентські вибори відбулися найближчим часом.

Якщо подивитися на розподіл громадян за такими критеріями, як ставлення до подій, що відбулися наприкінці 2013-початку 2014 року на Майдані — ми побачимо, що велика частина тих, хто активно підтримував ці події, не мають зараз політичної представленості.

Цінності цих людей є великою мірою цінностями, які ми закладаємо в цю політичну, стратегічну програму. Вона відкрита для політичних сил, які можуть брати з неї ті елементи, які вважають за потрібне.

Є дуже багато питань, в яких схиляються до радянського минулого, до чого звикли люди, що не є оптимальним для суспільства. Тому другим завданням, крім практичного використання нашої програми, є змінити дискусію, аргументувати радикальні, а не компромісні речі. Це те, що Іван Міклош визначає напівреформами, які частіше є гіршими, ніж відсутність реформ.

Радикалізм — це не щось, що ми хочемо штучно вигадати. Ми намагаємось абстрагуватися від того, що прийнято, що вважається можливим, і говорити про речі, які треба змінювати.

Наталя Соколенко: На які кількісні показники Україна має вийти у разі реалізації даного плану?

Гліб Вишлінський: В даному випадку тактична річ — реалізація ідей. До прикладу, якщо ми закладемо в цій програмі ідею стосовно того, що стипендії для всіх студентів має бути скасовано і вони повинні видаватися лише тим, хто доведуть що їх домогосподарство є незабезпеченим і тому мають право на суспільні гроші. Це тактичний результат.

Чому наша організація, зокрема, приєдналася до цієї програми? Ми бачимо дуже загрозливу тенденцію щодо відпливу людського та фінансового капіталу з України.  Якщо ми не забезпечимо умови для швидкого зростання економіки та добробуту громадян на рівні 5-7% зростання реального ВВП на рік (а не 1-2%, якими зараз хвалиться уряд), люди будуть їхати з країни, в тому числі, і підприємці, які можуть започатковувати нові бізнеси в Україні.

Якщо ми тактично реалізуємо більшість ідей, закладених у програмі — забезпечимо швидші темпи економічного зростання.

Ми бачимо дуже загрозливу тенденцію щодо відпливу людського та фінансового капіталу з України

Ірина Соломко: За який термін це необхідно зробити?

Гліб Вишлінський: Необхідно, щоб українська економіка щонайменше впродовж 3-5 років зростала у темпі не менш, ніж 5-7%. Це має розпочатися якомога швидше.

Наталя Соколенко: Які ще ідеї запропоновано?

Гліб Вишлінський: Ми заклали у програму низку принципів, перший з яких полягає у тому, що за інших рівних умов ми надаємо перевагу приватному рішенню, а не (за радянським принципом) – державному. Другий — в ситуації невизначеності завжди обираємо той варіант, який дає більше свободи громадянам. Третій принцип: все, що не заборонене — дозволено, це максимальна лібералізація. Четвертий — між швидкими та поетапними реформами ми обираємо перше. П’ятий принцип — нульова терпимість до корупції. Так званий імпорт інститутів з розвинених країн — шостий принцип. Останнє — держава має по максимуму використовувати ІТ-рішення. Це дозволить суттєво економити на кількості і обсягах роботи держслужбовців та надавати більше можливостей для громадян..