Сесію не закрили, хоча працюючих депутатів нині в комітетах вкрай мало, тому, що зміни до Конституції не можна приймати протягом однієї сесії — розповідає депутат від «Самопомочі» Руслан Сидорович. Це зроблено для того, щоб наприкінці серпня прийняти зміни у першому читанні, а вже у вересні — в другому і «в цілому».
Стосовно децентралізації: варто кожному прочитати зміни і звернути увагу на повноваження Президента, які з`являються, і повноваження органів місцевого самоврядування, які зникають, почитати статтю 119, які стосуються повноважень префектів. І дати відповідь на питання: а що ж тепер робити виконкому місцевої Ради, повноваження якої переходять до префекта, який є представником Президента? То де ж тут є децентралізація? — запитує Руслан Сидорович.
Голова правління Ліги Інтернів Тарас Притула, загалом, погоджується із народним депутатом і зазначає, що в країнах ЄС існують свої особливості, які регулюють стосунки центру з регіонами.
Дмитро Тузов: А як зараз працює Парламент?
Руслан Сидорович: Я вважаю, ефективність роботи повинна визначатися не заповненими чи пустими клітинками календаря, який можна переглянути на сайті. На сьогоднішній день кількість депутатів у стінах Верховної Ради є вельми незначною. Реальної роботи на сьогоднішній день немає. Те, що працюють окремі комітети та депутати, не означає, що працює вся Верховна Рада.
Для чого це потрібно? Справа у тому, що в рекордні строки Конституційний суд дав блискавичний висновок по Конституційних змінах у частині так званої децентралізації (йдеться про особливий статус окремих районів) і необхідно було не закривати сесію, для того, щоб наприкінці серпня розглянути ці зміни і на початку вересня можна було б проголосувати за зміни в цілому. Нагадаю, що згідно з регламентом ВР та Конституції перше і друге читання не можуть бути проголосовані в рамках однієї сесії. Тому робилося це не закриття сесії і воно ніяк не пов’язано з тим, що були фантастичні плани на титанічну працю.
По децентралізації я просто закликаю кожного громадянина зайти на сайт ВР і прочитати текст змін до Конституції. Я закликаю подивитися на ті повноваження Президента, які з’являються і яких не було, і на ті повноваження органів місцевого самоврядування, які зникають. Варто прочитати статтю 119 пропонованих змін до Конституції, які стосуються повноважень префекта. У мене виникає запитання, а що тоді робити виконкому відповідної ради? Всі повноваження будуть у префекта, який є представником Президента.
Дмитро Тузов: Ліга інтернів вивчала європейський досвід функціонування демократичної моделі. А як в Європі все це працює? Чи є аналогічний Інститут префектів?
Тарас Притула: В кожній європейській країні є свої особливості. Але те, як Конституційний суд швидко зробив висновки говорить про те, що все було якщо не сплановано, то передбачено.
Галина Бабій: Надаємо слово представникам Ліги інтернів. Хотілося б знати і вашу думку з приводу Конституційних змін. Ви як потенціальні політики вищого ешелону, а не тільки ті, хто готується стати ними, чи обговорюється це на засіданнях вашої організації?
Тарас Притула: Ми зараз занурені в роботу над початком нового набору 2015-2016 року. Місяць назад завершили 20 ювілейний випуск. Ми обговорюємо ці питання і даємо послухати політиків, які до нас приходять. Ми запрошуємо гостей з усіх фракцій.
Галина Бабій: А хто приходить навчатися на ваші курси? Чи випускники стають депутатами?
Тарас Притула: Цього скликання у ВР троє наших випускників. Це різні фракції, але вони є демократичними.
Галина Бабій: Що дає така школа молодому потенціальному управлінцю?
Марія Савіна:До наших стажерів високі вимоги, тому формальністю стажування назвати не можна. Конкурс в середньому 6 людей на 1 місце. Програма безкоштовна. Молода людина присвячує години роботи в Комітеті: це робота починаючи від канцелярської і закінчуючи безпосередньої допомогою народним депутатам. У нас є представники будь-яких спеціальностей, тому що ВР має комітети різного спрямування. Після того, як інтерни відібрані, ми навчаємо їх Конституції та Регламенту ВР.
Дмитро Тузов: Що приваблює молодих людей?
Тарас Притула: Це висока мотивація людей, які дійсно прагнуть змін в країні, які прагнуть само реалізуватися. Перш за все, ми віддаємо перевагу, які мають активну громадянську позицію.
Галина Бабій: Я так розумію, юридичній освіті та стажуванню приділяється велика увага?
Тарас Притула: Більшість, хто подається на програму є юристами, економістами, міжнародниками. Реформувати країну потрібно, але цим повинні займатися не тільки юристи.
Галина Бабій: А чому у вас на сторінці є розрахунковий рахунок? Ви живете на дотаціях?
Тарас Притула: Нас підтримує агентство США з міжнародного розвитку понад 20 років. На сьогодні підтримка йде з боку Фонду Східної Європи.
Галина Бабій: Сьогодні Петро Порошенко підписав Закон «Про місцеві вибори». І там значиться, що серед висунутих кандидатів у депутати повинно бути не менше 30% представників однієї статі. Ми нарешті починаємо гендерний баланс у політиці?
Руслан Сидорович: Так. Думаю, ми від цього лише виграємо. І вперше в Президії ВР знаходиться жінка – Оксана Сироїд. Такий баланс є необхідним для реалізації в органах влади захисту інтересів усіх верств. Я сподіваюся, що аналогічна норма буде імплементована і в Законі «Про Парламентські вибори».
Галина Бабій: А на курсах у Лізі інтернів скільки відсотків жінок і чоловіків?
Марія Савіна: У нас 70% інтернок і 30% інтернів. Під час нашого стажування ми намагаємось вчити правильним гендерним підходам.
Галина Бабій: А як ви оцінюєте 5% прохідний бар’єр для партій?
Руслан Сидорович: Певна доцільність його існування є. Щоб суспільство розвивалося, партії потрібно опустити з парламентського рівня до місцевого. Потрібно створити штучні умови, щоб партії більше розвивалися. Цьому буде сприяти пропорційна система і заборона виборчих блоків.