Найпоширенішим злочином в мережі є інтернет-шахрайство, — О.Гринчак

Андрій Гарасим: Скільки зафіксовано кіберзлочинів та що це, власне, за злочини?

Олександр Гринчак: У 2015 році нашим підрозділом виявлено 2300 злочинів, а розкрито нами — 1976.

Кіберзлочини — це злочини, вчинені в кіберпросторі — за допомогою мережі Інтернет. Найбільш поширений злочин у мережі — інтернет-шахрайство. Із названої мною загальної цифри злочинів на нього припадає 1000. Таке шахрайство найчастіше здійснюється шляхом інтернет-аукціонів: злочинці створюють фейкові інтернет-магазини і «продають» за нижчими цінами товари. Застосовують й інші методики. Шахраї — люди досвідчені, часто — підготовлені психологи.

Відомий спосіб шахрайства і за допомогою підробки пластикових карток — є таке поняття «білий пластик». Шахраї отримують дані карток, наносять їх на пластик і за допомогою цього знімають гроші  у банкоматі.

Андрій Гарасим: Яким чином вони отримують ці дані?

Олександр Гринчак: Ці дані можна отримати в мережі Інтернет — найчастіше на форумах хакерів. Інший спосіб — шахраї ставлять накладки або спеціальні пристрої на банкомати і коли ви вводите дані, вони автоматично переносяться на накладку.

Андрій Гарасим: Є якісь видимі ознаки того, що на банкоматі є така накладка?

Олександр Гринчак: Так, є. На нашому сайті є інструкції та поради стосовно цього. В принципі, якщо уважно придивитися, бути уважним, то таку накладку не так важко помітити. Раджу всім слухачам зайти на наш сайт та вивчити інструкції, аби не стати жертвою такої ситуації.

Наталя  Соколенко: Які нововведення, нові засоби боротьби з кіберзлочинністю ви застосовуєте? Чи довелося оновити штат своїх підлеглих?

Олександр Гринчак: Звичайно. Ми пережили складні часи: під час реформування ми втратили багато працівників. Реформа, до речі, ще не закінчилась. На даний момент кількість людей, які спеціалізуються у даній сфері, планують збільшити вдвічі: нас було 180, а має стати 410. Наш штат передбачає також наявність 40 спецагентів. До слова, їх зарплатня становитиме — від 30 000 грн.

Кандидати мають скласти спеціальні тести, пройти відбір за стійкістю моральних якостей. Ми відібрали вже 30 чоловік.

Андрій Гарасим: А ким вони були «в минулому житті»?

Олександр Гринчак: Хтось має досвід роботи у ІТ-сфері, хтось у міліції. Всі вони мають поглиблені знання у даному напрямку.

Андрій Гарасим: Що входить у коло обов’язків спецагентів?

Олександр Гринчак: Вони входитимуть до управління розвідки. На жаль, не можу розголошувати їх конкретних завдань.

Наталя Соколенко: Які ще поширені кіберзлочини? 

Олександр Гринчак: Таких злочинів дуже багато: це і порушення авторських прав в мережі Інтернет, і розповсюдження порнографії — забороненого контенту, створення фінансових пірамід (зазвичай вчиняється шахраями-росіянами).

Наталя Соколенко: А чому саме росіянами?

Олександр Гринчак: Російське законодавство прописали так, що кібершахраїв витіснили з Росії і вони перейшли в Україну — у нашому ж законодавстві є прогалини.

Андрій Гарасим: Яка динаміка кіберзлочинів, якщо повертатися до цифр?

Олександр Гринчак: У порівнянні з 2014,  в 2015 році маємо динаміку у позитивний бік: збільшилася кількість розкриття злочинів. В 2015 році ми були виключені із списку 301.

Наталя Соколенко: Що це за список?

Олександр Гринчак: Це список найбільших «піратів». За допомогою США нас з нього викреслили.

Наталя Соколенко: Які в Україні є ініціативи стосовно захисту авторських прав?

Олександр Гринчак: Ми працювали і працюємо над законодавством у сфері захисту авторських прав. Цей законопроект вже погоджено і він перебуває на розгляді у Верховній Раді. Плідно співпрацюємо і з самими правовласниками — маємо спільну стратегію боротьби з піратством. До цього ще треба підготувати населення, яке не готове до такого різкого заблокування сайтів.

Андрій Гарасим: Яке покарання в Україні можна отримати за злочини у кіберпросторі?

Олександр Гринчак: Тяжкий злочин, до прикладу, передбачає відповідальність від 6 років.