Наталя Соколенко: Чим буде займатися Національна комісія із запобігання корупції і чим вона відрізняється від антикорупційного бюро?
Євген Черняк: У нас є силовий блок — це Національне антикорупційне бюро (НАБУ), яке розслідує кримінальні справи проти корупціонерів, та прокуратура, яка підтримує обвинувачення на основі матеріалів НАБУ. Практика показує, що лише карати корупціонерів неефективно, корупції потрібно запобігати.
Саме цим буде займатися Національне агентство із запобігання корупції. Це третій антикорупційний орган, який виконує інші функції, ніж силовий блок, але вони співпрацюють і йдуть до однієї мети.
Наталя Соколенко: Як агентство запобігатиме корупції?
Євген Черняк: В першу чергу, через майновий контроль чиновників, тобто збір і перевірку декларацій, направлення інформації для порушення кримінальних справ, якщо є підстави, а також через запровадження адміністративної відповідальності.
Друга складова — контроль за конфліктом інтересів: щоб чиновники не приймали рішення в інтересах компаній, які їм належать, або банально не передавали майно своїм родичам.
Третя частина повноважень — контроль за етикою: щоб чиновники не приймали надто дорогих подарунків і була певна дистанція між ними та зацікавленими особами, а також антикорупційна політика в цілому: підготовка змін до законодавства, підготовка щорічної доповіді, національних програм у всім державних органах та органах місцевого самоврядування.
Тобто це, по суті, такий інтелектуальний центр, який буде аналізувати ситуацію, де є проблеми в антикорупційній політиці та як їх вирішити.
Андрій Гарасим: Що має бути в декларації чиновника, щоб почалося розслідування?
Євген Черняк: Умисне зазначення неправдивої інформації або ненадання певної інформації з метою приховання статків. У попередній редакції за це наступала кримінальна відповідальність, а за останніми пропозиціями президента було піднято пороги для відповідальності: для адміністративної — 137 тис. грн., для кримінальної відповідальності — 344 тис. грн..
Наприклад, чиновник живе у незадекларованому будинку. Навіть якщо він записаний на друга, але чиновник там фактично проживає, за новим законом, він також зобов’язаний про це написати. Агентство перевірить, на якій підставі він там проживає, і звідки взагалі взявся цей будинок.
Андрій Гарасим: Самі громадяни можуть подавати інформацію про статки чиновників?
Євген Черняк: Передбачається, що всі декларації будуть на порталі у відкритому доступі. Кожен зможе зайти, знайти конкретного чиновника і переглянути його декларацію, при бажанні подивитися реєстр нерухомого майна і транспортних засобів, зіставити.
Особливо це буде корисно у маленьких містах чи селах, де люди бачать, як живе людина, вони можуть зробити фото, подати у НАЗК, НАЗК проводить перевірку чи передає інформацію у правоохоронні органи.
Наталя Соколенко: Є ще одна історія, особливо популярна на Західній Україні, — наприклад, у Тернополі чинний мер живе у будинку, вартість якого оцінюють у понад мільйон гривень, і він каже, що гроші йому дали родичі із Канади. Що має бути у декларації у такому випадку?
Євген Черняк: Це доволі непроста ситуація, але при перевірці декларації у мера Тернополя виникне необхідність перевірити, звідки взялися гроші у канадських родичів. У зв’язку з цим, НАЗК має повноваження проводити міжнародне співробітництво, щоб перевіряти таку інформацію.
Наталя Соколенко: Розкажіть про новообраних членів НАЗК.
Євген Черняк: Руслан Рябошапка є визнаним експертом у сфері антикорупції, брав участь у розробці Закону України «Про запобігання корупції» та низки інших актів. Він є колишнім працівником Міністерства юстиції, зараз є експертом ПРООН та Організації економічного співробітництва та розвитку.
Пан Радецький був адвокатом жертви у Врадіївці, потім певний час працював у прокуратурі, порушував певні корупційні провадження по корупційних справах. Побачимо, як вони будуть працювати, але сподіваємось, що виправдають рішення конкурсної комісії.
Наталя Соколенко: Два раніше обраних члени НАЗК ближчі до влади. Коли буде обрано п’ятого члена, щоб зрозуміти, наскільки ефективно зможе працювати цей орган?
Євген Черняк: Документи на цю посаду будуть прийматися до кінця березня. Кандидатів перевірять, проведуть відбір, співбесіди і комісія прийме рішення. Але це буде відбуватися у робочому порядку, тому що 4 обраних члени можуть приймати рішення, обрати голову НАЗК та запустити електронну систему декларування.
Щодо раніше обраних членів — була інформація про наукову діяльність пані Корчак, пов’язану певним чином з діючою владою, але не варто роздмухувати це питання. Науковий складник дуже важливий, тому що НАЗК має бути інтелектуальним органом.
Щодо пана Скопича — також є питання щодо його неупередженості, але у нього є досвід бюрократичної роботи, і це буде корисно для агенції.
Враховуючи публічну увагу до цієї інституції, навряд чи будуть певні дії в інтересах певних осіб.
Наталя Соколенко: Ці люди — це керівництво, а хто буде їм допомагати здійснювати діяльність?
Євген Черняк: Буде близько 200-300 працівників НАЗК. З одного боку, буде конкурсний відбір, з іншого — за призначенням.