«Не існує жодної юридичної можливості для виправдання катувань», — Микола Гнатовський
Президент Європейського комітету із запобігання катуванням, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню говорить про позитивні та негативні зобов’язання держави щодо забезпечення права на гідне ставлення та запобігання катуванням. Про фактичну відсутність викладання міжнародного гуманітарного права як для військових, так і для журналістів. Про те, яку роботу проводить офіс Уповноваженої з прав людини…
Президент Європейського комітету із запобігання катуванням, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню говорить про позитивні та негативні зобов’язання держави щодо забезпечення права на гідне ставлення та запобігання катуванням. Про фактичну відсутність викладання міжнародного гуманітарного права як для військових, так і для журналістів. Про те, яку роботу проводить офіс Уповноваженої з прав людини та монітори Національного превентивного механізму. А також про те, що Україна так і не модернізувала систему кримінальної юстиції відповідно до міжнародно-правових зобов’язань.
Лариса Денисенко: Як міжнародне право тлумачить термін «катування»?
Микола Гнатовський: У міжнародному праві щодо катувань все зрозуміло. Проблема в тому, що на практиці катування залишаються реальністю. І не тільки в державах, які традиційно вважаються не демократичними, і не тільки в державах, які мають відверто диктаторські режими, але і в успішних європейських державах.
Ми дуже рідко говоримо в європейському контексті про катування. Говоримо про неналежне поводження з особами. Катування є найбільш серйозним видом неналежного поводження. Воно, нажаль, залишається реальністю. Найбільший ризик в осіб, які знаходяться в місцях не свободи, у осіб, які затримані правоохоронними органами. Але і у воєнний час катування є величезною проблемою.
Лариса Денисенко: Що ви можете сказати стосовно відповідальності держави. От на рівні зобов’язань?
Микола Гнатовський: Позитивні зобов’язання є. негативні зобов’язання ми не виконуємо. Пряма заборона катування у нас не дотримується. Але позитивні зобов’язання є і вони так само потрібні. Тобто, держава зобов’язана створити такий клімат, таку професійну культуру всіх правоохоронців, хто працює з людьми, які знаходяться в місцях несвободи, що катування є абсолютно неприйнятним.
Тетяна Трощинська: Суспільство дуже чутливо сприймає повідомлення про те, що з обох сторін воєнного конфлікту відбуваються і тортури, і катування. Як правильно оцінювати цю інформацію?
Микола Гнатовський: Збройний конфлікт, який у нас відбувається – найбільш небезпечний, бо це конфлікт без правил. Ця гібридна війна спеціально налаштована на те, щоб ігнорувати всі правові рамки. Яким би не був цей конфлікт очевидно, що всі його сторони мають зобов’язання. Заборона катувань є абсолютно однозначною. Реакція на катування в умовах війни має бути абсолютно спокійна і холоднокровна. Прямий обов’язок розслідувати і документувати всі заяви, які надходять, всю інформацію, яка є, працювати з тими, хто знаходиться там.