Не потрібно цитувати рішення ЄСПЛ, головне розуміти принципи європейського судочинства, — суддя

Як національне судочинство застосовує практику Європейського суду з прав людини?

Ведучі

Лариса Денисенко,

Андрій Куликов

Гостi

Людмила Волкова

Не потрібно цитувати рішення ЄСПЛ, головне розуміти принципи європейського судочинства, — суддя
https://static.hromadske.radio/2017/07/hr_hh_2017-07-17_wolkova.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/07/hr_hh_2017-07-17_wolkova.mp3
Не потрібно цитувати рішення ЄСПЛ, головне розуміти принципи європейського судочинства, — суддя
0:00
/
0:00

Про втілення рішень Європейського суду з прав людини в Україні говоримо з суддею Людмилою Волковою

«Після радянських часів нам залишився тяжкий спадок викривлення розуміння держави та розуміння особистості. І сьогодні судді, адвокати, юристи тільки вчаться правильно розуміти державу та права людини. Тому ми тільки вчимося зараз правильно розуміти ті принципи та підходи, які виробляв Європейський суд протягом всього часу свого існування. Ми намагаємося сьогодні зрозуміти, що держава — це утворення, яке мусить працювати на людину, бо воно утворено задля людини», — говорить Людмила Волкова.

Суддя наводить приклади успішних ситуацій, коли українці наважилися на те, щоб подати позов в ЄСПЛ проти України, і отримала на руки рішення суду.

«Цікавим було рішення „Гарнага проти України“. Це рішення стосується жінки, яка захотіла змінити по батькові. Вона мешкала довгий час з вітчимом, і він їй був настільки більш ріднішим, ніж біологічний батько, що вона захотіла визначити, що належить саме до його родини. Вона звергнулася до органів реєстрації актів цивільного стану, і попросили змінити прізвище та по батькові. Прізвище їй змінили, а щодо по батькові — відмовили, посилаючись на те, що правилами не визначена можливість зміни по батькові. Вона оскаржила це в національних судах, і звернулася до Європейського суду, не отримавши підтримки в українських судах. Європейський суд сказав, що особа має право на самовизначення, на визначення себе як належної особистості до певної родини. Про це говорить стаття № 8 Конвенції про право на приватне та сімейне життя. Це було дуже важливе рішення, бо воно визначає можливість ідентифікації себе та приналежності до певної родини. Наші суди пішли шляхом, що, якщо це не передбачено законом, то цього робити неможна. В Європейський суд наголосив, що, якщо це не заборонено, то це робити можна», — розповідає Людмила Волкова.

За її словами, застосовуючи, як приклад, такі рішення ЄСПЛ, наші суди мають виходити саме з принципів, які використовував Європейський суд.

«Можливо, нам і не варто посилатися на рішення ЄСПЛ в національних судах, головне, щоб суди розуміли та використовували принципи Європейського суду. Якщо ми просто пошлемося на це рішення і процитуємо його, це не каже про те, що суд розуміє принцип. В нас гарне національне законодавство. Якщо ми будемо правильно його застосовувати, виходячи з принципу верховенства права таким чином, як його розуміє Європейський суд, то в нас не буде проблем в українському судочинстві», — наголошує суддя Людмила Волкова.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.