Не як у казці: які гендерні стереотипи є у мультиках Disney?

Анастасія Багаліка: Сьогодні ми поговоримо про мультики і саме про мультики Disney. І те, які в цих мультиках існують гендерні стереотипи. В нашій студії культурологиня і художниця Маріам Найєм. Чому саме мультики Disney стали об’єктом пильної уваги борців за гендерну рівність?

Маріам Найєм: Тому що була ідея франшизи принцеси. І вона почала продукувати товари, які багато людей почали споживати. Якщо подивитись на речі для дівчат у школі, вони пов’язані саме з принцесами. Всі рожевого кольору. 2000 року Disney зробив цю франшизу і вони почали виробляти товари із символами диснеївських принцес. Це стало цікаво і за цим стали пильнувати феменістки. Все почалось із книги Пегги Оренштайн Як Сіндерелла з’їла мою доньку, де дослідниця цікавиться, як виходить, що до всіх дівчат звертаються маленька принцеса і так далі. Хоча насправді часто і до цієї книги поставало питання сприйняття жінок у дискурсі, а також чоловіків і шлюбу.

Анастасія Багаліка: Ми перед ефіром намагались згадати усі 12 мультиків, які входять у франшизу, перерахувати їхніх персонажів і виділити хто з них є нетиповим. Хотіла б щоб люди, які нас слухають, подумки для себе це зробили, а ми спробуємо це зробити для тих, хто, можливо, не пригадає.

Маріам Найєм: Сама історія велика. Вперше у 39-у році вони взяли Білосніжку, Сплячу красуню і Попелюшку. Вони досить добре вписуються у суспільство того часу. З 39-го по 50-й рік. Потім у Діснея була велика перерва і, звичайно, суспільство змінюється в цей час. Змінюється сприйняття жінок. З’являється Русалонька у 89-у році.

Анастасія Багаліка: Яка на той час була до речі досить бунтарським персонажем.

Русалонька була перша дівчина-особистість, тому що з самого початку мультфільму і до кінця вона змінюється

Маріам Найєм: Так, саме через це вони і вирішили зробити їй червоне волосся, як символ того, що вона дуже бунтарська. Ми знаємо, що вона дуже не схожа на персонажа Андерсона. Це була перша дівчина-особистість, тому що з самого початку мультфільму і до кінця вона змінюється. В той час, як Білосніжка чи Попелюшка майже не змінюються як індивідуальності. Після цього вже йде Красуня і чудовисько, Мулан, Аладін. І потім перерва, і знову все починається з Рапунцель, Меріди і також Принцеса і жаба.

Коли я досліджую, я зауважую також Холодне серце, яке вийшло не так давно, але воно не входить у франшизу принцес. Все одно, якщо казати про обсяги товарообміну, то велика кількість людей купують товари, пов’язані саме з останнім мультфільмом.

Анастасія Багаліка: Я загадала, що ще є мультфільм Пітер Пен. І там фея, яка входить в коло принцес, хоча принцесою не є. Але це не настільки важливо. Товари, що хочь якось пов’язані з образом принцес, стали для дівчат своєрідним культом. На що це може вказувати? Якісь звички хворобливі у суспільстві? Ділити все на хлопчаче і дівчаче?

Після перегляду діснеївських мультфільмів у дівчат стеретипне відношення до чоловіків

Маріам Найєм: Дослідження було зроблено в липні цього року. Дослідники проаналізували, як впливають перегляди діснеївських мультфільмів на дітей. Основний мінус для дівчат в тому, що у них є стеретипне відношення до чоловіків, до жіночого і чоловічого. Дівчата, які дивились у великій кількості диснеївські мультфільми, не грались конструкторами, віддавали перевагу саме дівчачим атрибутам. На хлопчиків, які дивились ці мультфільми, це добре впливало, бо вони більш емпатійні. Це є на противагу цим супергероям.

З одного боку, це мінус для дівчат, що вони не граються у конструктори, у речі, які більш розвивають. З іншого боку, хлопчики теж обирають речі, пов’язані більше з диснеївськими персонажами. Щоб ви розуміли, Фрозен Ельза – це був дуже популярний костюм на Хеловін, саме для хлопчиків. Чомусь це сприймається дітьми вже не так. Звичайно, основний мінус в тому, що дівчата можуть трохи інакше сприймати шлюб. Але сам Disney намагається змінити систему останніми мультфільмами.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, що ці зміни дуже важливі для західного суспільства, тому що принцеси Діснею стають подібними на сучасних жінок, а не на тих принцес, з яких все починалось.

Маріам Найєм: Знаєте, важко сказати. Моя особиста думка, що вони фізично не стають схожими взагалі. У них все ще є пропорція, де талія і шия одного розміру, це нікуди не зникає.

Анастасія Багаліка: А поведінково?

Важко казати, що Disney повністю змінився, тому що пропорції тіла чоловіків і жінок дуже різні. У чоловіків руки дуже великі, у дівчат – маленькі

Маріам Найєм: Поведінково – так. Але аспект того, як вони виглядають фізично… Думаю, що вони мають над цим працювати у наступних мультфільмах. Надалі така пропорція не може залишатись. Вони мають змінити ставлення до того, як виглядає жінка. Поведінково – так, вони більше схожі на реальних людей. Є амбіції, є емоції, ба більше – негативні емоції. Зло пояснюється. Якщо до цього негативна героїня у Білосніжці не пояснюється, не розбираються її особистісні проблеми. В останніх фільмах починають розуміти, що у зла завжди є якась причина, образа і так далі.

Змінюється, дуже сильно. Але, на мою думку, важко казати, що Disney повністю змінився, тому що пропорції тіла чоловіків і жінок дуже різні. У чоловіків дуже великі руки, у дівчат – маленькі ручки.

Анастасія Багаліка: Чоловічі персонажі у Діснея більше подібні на звичайних чоловіків чи ні?

Маріам Найєм: Якщо брати за приклад саме останні мультфільми, то так. Якщо брати всі попередні, то з цим трошки важко. По-перше, у них майже не було імені. Але проблема була навіть не в цьому: вони як персонажі взагалі були не цікаві.

Анастасія Багаліка: Вони були додатками.

Маріам Найєм: Вони були основною метою. І хоча в казці це і є проста мета – шлюб, але саме як особистості вони нікого не цікавили. Коли з’явився Аладін їх статус змінюється. Хоча Аладін потім все одно став принцом, бо одружився з принцесою, але чоловік вже не має бути принцом для того, аби закохатись чи мати якусь прекрасну жінку. Вони тепер вже можуть бути людьми, які будуть щось красти, або не дуже багатими.

Але поведінково, оці стереотипи, наприклад, щодо шкарпеток чи щодо того, що вони трошки грубі, це добре показано в останніх мультфільмах. На цьому роблять велике зауваження і на якійсь взаємодії демонструють, що є відносини між чоловіком і жінкою до шлюбу.

Любомир Ференс: Ви говорите, що, наприклад, творці тих мультиків зі студії Уолта Діснея, мали б зважати на всі ці зауваження. Чи відомо вам, вони реагують на критику, чи у них є якісь фахівці, коли вони вже пишуть сценарії мультфільмів?

Змінюється суспільство – змінюються мультики. Це дзеркало

Маріам Найєм: Звичайно, у них є відділ, який займається. Розумієте, якщо є якійсь продукт, він має бути в дискурсі, інакше він просто не буде купуватись. Вони розуміють, що не можна наразі робити вигляд, що ти можеш мити підлогу і спілкуватись з пташками. Це просто ніхто не буде дивитись. Мами не можуть це пояснити своїм дівчатам. Більше того, це не та тема, яка наразі нас турбує. Вони на це зважають. Змінюється суспільство – змінюються мультики. Я вважаю, що це дзеркало. Тому я і думаю, що Дісней має змінити своє ставлення до тіла, до того, як виглядають жінки.

Анастасія Багаліка: Я б хотіла запитати, чи діснеївська класика – це той тип мультфільмів, які можна без застережень показувати дітям: І не коментувати, а дивитись, як звичайні мультики? Чи, з огляду на той дискурс, в якому ми живемо, доведеться коментувати?

Маріам Найєм: Моя мати – дитячий психолог, і вона мені до 15 років вона не дозволяла дивитись ці мультфільми.

В дослідженні, яке робили в липні цього року в Америці, казали, що не треба робити вигляд, що цих мультфільмів немає, але треба дітям пояснювати, що шлюб так виглядає не завжди. Треба розмовляти з дітьми завжди. Це не залежить від того, що ти їм показуєш. Але я б особисто показувала дітям ці мультфільми після 10-ти років, це точно. Після 12-ти.