Нервові клітини відновлюються до кінця життя, — нейрофізіолог про мозок
Класичний погляд на людський мозок передбачає, що в 25 років клітини припиняють ділитися. Новіші дослідження підтверджують, що відновлення може тривати набагато довше, якщо тренувати мозок.
11 квітня відбудеться лекція аспіранта Інституту фізіології ім. Богомольця та лектора в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» Біжана Шаропова «Мозок творить образи: фізіологічна природа галюцинацій, сновидінь і символічного сприйняття». Лектор ділиться фактами про мозок та міркуваннями щодо штучного інтелекту в ефірі Громадського радіо
Василь Шандро: За 21 століття ми далеко просунулися у вивченні мозку?
Біжан Шаропов: Нейрофізіологія – це одна з областей, які найбільш інтенсивно розвиваються. Наприклад, колеги з нашого інституту їздили на конгрес нейрофізіологів. З’їхалися 40 тисяч науковців з усього світу.
На Заході наукові дослідження значною мірою фінансуються комерційними організаціями саме для того, щоб примусити людей краще купувати товар або створити нові ліки. Наш «Фармак» випускає близько 200 найменувань ліків, буквально все це винайдені кимось препарати, на які вийшов термін ліцензії.
Тетяна Трощинська: Чи є речі, пов’язані зі здатністю мозку розвиватися в «недитячому» віці?
Біжан Шаропов: Класичний погляд такий, що в мозку в 25 років закінчується поділ клітин. Але навіть у дорослому віці клітини діляться. Нервові клітини таки відновлюються до самого кінця життя.
Василь Шандро: Чи треба докладати до цього якихось зусиль?
Біжан Шаропов: Звісно. Було доведено, що нейрогенез стимулюється тренуванням мозку.
Василь Шандро: Мозок асоціюється з оперативною пам’яттю?
Біжан Шаропов: Оперативна пам’ять абсолютно «в яблучко». У нас в мозку нею слугує така структура, як гіпокамп.
Василь Шандро: Наскільки шкідливою є стимуляція мозку наркотиками, алкоголем?
Біжан Шаропов: Наркотики – хімічні аналоги речовин, які використовуються нашим мозком для того, щоб обмінюватися сигналами всередині себе. Це сигнал однієї клітини до іншої. Коли ви вживаєте морфій або героїн, мозок вважає, що це сигнал від іншої клітини, і адаптується до нього. Клітини стають менш чутливими, тому наркоманам потрібна більша доза.
Наркоманія призводить до смерті, бо людина має вводити несумісну з життям дозу.
Василь Шандро: Наскільки люди, які працюють в IT послуговуються вашими досягненнями? І навпаки?
Біжан Шаропов: Кажуть, що 20 століття було століттям фізики і хімії. А 21 – біології та IT. Комп’ютер стрімко наближається до можливостей мозку.
Василь Шандро: Чи може людина відновити якусь забуту інформацію?
Біжан Шаропов: Забування – невід’ємна риса нервової системи. Але в нашому мозку зберігається багато інформації, яка не використовується.
Василь Шандро: Якщо простимулювати мозок, то можна згадати все?
Василь Шандро: Я не думаю, що все. В нашому мозку просто б не помістилося стільки інформації.
Коли наш рід еволюціонував від мавп, він вирішував дуже складну задачу, бо треба було мати великий мозок, але не ускладнити пологи. Тому у нашого виду феноменально розтягнуте дитинство.