Нейронна інженерія здатна призвести до створення «протезу мозку» — Сергій Яковенко

Професор Університету Західної Вірджинії (США), Сергій Яковенко (докторський ступінь у галузі нейронаук) розповідає про унікальні розробки, що здатні призвести до створення «протезу мозку»

Ведучi

Андрій Куликов

Гостi

Сергій Яковенко

Нейронна інженерія здатна призвести до створення «протезу мозку» — Сергій Яковенко
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2015-08-09_yakovenko_sergiy.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2015-08-09_yakovenko_sergiy.mp3
Нейронна інженерія здатна призвести до створення «протезу мозку» — Сергій Яковенко
0:00
/
0:00

Андрій Сайчук: Розкажіть, будь ласка, як ви опинилися у Сполучених Штатах і чи ви зараз займаєтесь?

Сергій Яковенко: Я виїхав у 97 році, закінчивши бакалавра у Державному харківському  університеті. Потім вивчав фізіологію в університеті Альберти, де познайомився з моделюванням нервової системи і postdoc  робив в університеті Монреаля, потрапив до Берліна, Пітсбурга і знайшов позицію у Західно-Вірджинському університеті. Тут я поєднав усе те, що робив, будучи студентом — це наука про те, що робить мозок. Я працюю у більш прикладній сфері — у лабораторії нейронної інженерії. Ми вивчаємо, як подолати інсульт, або зробити протезування периферійної системи й мозку. У моїй лабораторії ми протезуємо мозок щурів, але теж починаємо програму, де ми допомагаємо людям.

Андрій Сайчук: Завжди цікаво питати українців, які стали успішними науковцями закордоном, з якими відчуттями вони приїжджають сюди: чи у них руки опускаються, чи, навпаки, є  якісь сподівання, що наука може тут розвиватися?

Сергій Яковенко: Чому я в Україні? Тому що я тут народився і ця країна є дорогою для мене. І мені дуже приємно бачити студентів у КПІ, які організовують дуже сучасну літню школу, де багато інновацій. Приємно бачити студентів та викладачів, які захоплені своєю справлю. Така літня школа є вже десятою і мені неймовірно приємно спостерігати, що українці навчилися організовувати заходи такого штибу.

Андрій Куликов: Якщо Україна хоче, щоб повернулися ті тисячі людей, які працюють в науці закордоном і походять з України, то на що потрібно робити ставку: на те, щоб запропонувати їм цікаву захопливу роботу та перспективи розвитку, як науковцю, чи просто гарну зарплату? Як ви вважаєте, що тут є головним?

Сергій Яковенко: Усі ми хочемо отримувати гарну зарплату, але науковці отримають більшість своїх грошей з грантів, які можна отримувати і в Україні, тому я думаю, що є сенс у тому, щоб зробити акцент на лабораторіях та умовах праці.

Андрій Сайчук: Що робити у тому випадку, якщо є талановиті студенти, як зробити так, щоб зменшити «відтік мізків». Чи зможуть ці талановиті діти себе реалізувати зараз в Україні, особливо, коли йдеться про науки місткі та ресурсні?

Сергій Яковенко: Треба так само створювати умови, щоб вони залишалися і активно вкладати кошти в ці галузі. Тут просто на волонтерстві не виїдеш. Наш проект, наприклад, коштує півмільйона доларів. 

Повний варіант розмови слухайте у звуковій версії.