Нормандська зустріч – зрада, перемога чи нічия? Підбиваємо підсумки головної події тижня
У Парижі 9 грудня відбулася зустріч лідерів Німеччини, Франції, України та Росії. Це — перший «нормандський саміт» від осені 2016 року і також перша зустріч президента України Володимира Зеленського та президента РФ Володимира Путіна
У спільному комюніке «нормандської четвірки» сторони погодились здійснити такі кроки для врегулювання ситуації на Донбасі:
- сторони повинні забезпечити повне припинення вогню до кінця 2019 року
- буде оновлено план щодо розмінування
- до кінця березня 2020 року буде проведене розведення військ на 3 нових ділянках
- протягом 30 днів будуть відкриті нові КПВВ на Донбасі
- до кінця 2019 року має відбутися обмін за принципом «всіх на всіх»
- представники «Червоного хреста» мають отримати доступ до всіх утримуваних осіб
- «формула Штайнмаєра» має бути імплементована в українське законодавство
- за 4 місяці буде нова зустріч «нормандської четвірки», під час якої сторони мають узгодити вирішення питань безпекових та політичних моментів, зокрема для організації місцевих виборів
Про те, яких цілей досягла чи не досягла Україна в результаті перемовин під час зустрічі у нормандському форматі, ми поговорили з політологом-міжнародником Антоном Кучухідзе.
Ця зустріч не була простою, щоб сказати – все чудово або все погано. Настільки складний процес був – посадити за стіл перемовин всіх чотирьох лідерів, що з точки зору дипломатії прогрес є. Якщо сторони сіли домовлятися далі, то вони мають намір щось виконувати. Ці три роки ми бачили, що у сторін не була наміру щось виконувати по тим робочим схемам, які були прийняті. Тому з точки зору дипломатії це дійсно прогрес для нашого президента.
Що стосується результатів. Вони не могли бути проривними через одну просту річ: не вирішивши питання безпеки, ні про яке виконання Мінських домовленостей, особливо політичної частини, на якій російська Федерація наполягає і німці їх підтримують у «формулі Штайнмаєра», не може бути і мови. Йдуть розмови про вибори, а у 12 пункті Мінських домовленостей написано, що вибори мають відбуватися згідно з вимогами ОБСЄ. А вимоги ОБСЄ – це контроль над територією, вільне волевиявлення громадян, українська ЦВК, українська поліція, міжнародні спостерігача, доступ ЗМІ. А це може відбутися за однієї умови – коли є безпека. Тому в мене обережний оптимізм.
Сторони домовилися домовлятися далі. Добрим індикатором є те, що вони прописали терміни. Ось ми зараз і побачимо в кінці року – якщо відбудеться обмін всіх визначених на всіх визначених – це і буде індикатором, чи буде йти далі діалог в контексті хоча б маленького прогресу, чи ні.
Я думав, буде більш складніше президенту Зеленському, однак я вважаю, що з першою частиною він впорався, його команда була підготовлена, тому будемо чекати вже на результати.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.