з відкритих джерел
Гостя студії Громадської хвилі Наталія Непряхіна – спеціальний кореспондент РБК-Україна.
Любомир Ференс: Четвертий транш від МВФ, певною мірою — рекорд?
Наталія Непряхіна: 1 мільярд — не рекорд, але четвертий транш, так, — це рекорд. На моїй пам’яті як фінансового журналіста, це напевно вперше — четвертий. Якщо і був, то десь наприкінці 90-х років.
Любомир Ференс: Чому зараз Україні дають цей четвертий транш і чи взагалі в ньому є необхідність?
Наталія Непряхіна: Транш нам необхідний, тому що це позитивний сигнал для інвесторів, плюс, як ви вже сказали, 600 млн євро фінансової допомоги ми отримаємо від Євросоюзу. Тобто вони йдуть у прив’язці один до одного. Немає траншу — немає, відповідно, фінансової допомоги, тому транш необхідний — позитивний сигнал для інвесторів, в першу чергу. В принципі Мінфін завжди каже, що немає от прямо такої необхідності. Це імідж і це сигнал.
Любомир Ференс: Ви сказали, що це позитивний сигнал для інвесторів. Ви можете розтлумачити, у чому? В принципі, в 2019 році нам необхідно буде заплатити близько 14-ти мільярдів доларів. Звідки ми їх візьмемо?
Наталія Непряхіна: Протягом наступних трьох років, до 2020 року, нам необхідні будуть пікові навантаження, в тому числі і по реструктурованим кредитам попереднього міністра фінансів Наталії Яресько почнуться перші виплати. Позитивний сигнал для інвесторів, — це те, що в цю країну можна вкладати гроші, вона більш-менш стабільна, тому що тут проводяться реформи, можливо і не такими темпами, як нам би всім хотілося, як хотілося б МВФ, але в першу чергу ми це робимо не для МВФ, ми це робимо для себе.
Любомир Ференс: В Аргентині була схожа ситуація. МВФ давав ін’єкції, і якщо мені не зраджує пам’ять, у 2001 році економіка розвалилася, був колапс.
Наталія Непряхіна: У нас такого не буде, тому що, очевидно, якщо МВФ дає гроші, то вони моніторять ситуацію, вони моніторять фінансовий стан, і ви самі бачили, була загроза блокади, — її прийняли на офіційному рівні, і одразу ж призупинено розгляд ради директорів, тому ситуація моніториться, і якщо щось піде не так, обов’язково МВФ нам про це скаже.
Любомир Ференс: Але чи при цьому виділянням грошей не переслідувалися інші цілі, скажімо, політичні?
Наталія Непряхіна: Звісно. Співробітництво із МВФ і продовження цього співробітництва по отриманню вже четвертого траншу — це плюс, політичні бали і президенту, і прем’єр-міністру, і міністру фінансів, який саме і монополізував ці перемовини із МВФ.