Нинішня економічна криза як індикатор кризи класичної демократії? Сергій Башлаков про дії місцевої і центральної влади

Говорили з Сергієм Башлаковим, підприємцем, теоретиком лібертаріанства, заступником голови постійної комісії Київради про дії уряду на протидію економічній кризі.

Сергій Башлаков: Ситуація така, що нинішня економічна криза фундаментально має абсолютно інше коріння та інший початок. Якщо брати класичні економічні кризи, що відбуваються з певною періодичністю, то як правило це реакція економічної системи на неправильні інвестиції, неправильні продукти, що створюються і не потрібні суспільству. Загалом весь економічний бум, що відбувається постійно, спричиняє те, що люди починають витрачати гроші не туди, куди потрібно і робити не зовсім ефективні інвестиції. Це спричиняє те, що частина людей працює у сферах, які не дуже потрібні суспільству. Ця від’ємна енергія, від’ємний капітал накопичується. Коли його більше певного рівня — відбувається кризова ситуація і економічна система оновлюється.

Остання криза, яку ми всі пережили, це 2008 рік. Ця криза була характерна тим, що різноманітні фінансові інституції випускали фінансові інструменти, котрі де-факто не були нічим підтверджені, за ними не було реальної власності. Це роздуло ринок нерухомості і ринок землі. Суспільство багато грошей кинуло у щось ілюзорне і потім відбулась ця фінансова криза. Зобов’язання, не підкріплені цінностями, просто завалили фінансовий ринок на той час. Ціни на нерухомість, ціни на землю повернулися до нормального стану.

За класичних криз те, що не потрібне, не правильне, на що немає попиту, завжди визначає споживач. Відповідно ті ніші, галузі, сектори економіки, які були створені не зовсім правильно, зводяться до нуля.

• Зараз ми бачимо, що криза рукотворна — зроблена політиками, які просто закрили більшу частину планети, закрили країни на замок. За великим рахунком — заборонили навіть підприємницьку діяльність для більшості своїх громадян і вже урядовець визначав, хто важливий, а хто ні.

Карантин сам по собі — пряма загроза економіці, це те, що зупиняє економіку, руйнує її. Заради чого все це зроблено? Заради порятунку життів. Начебто така гуманна мета, але знову таки, коли людина, якій довірили керувати країною, долями і життями великої кількості людей, ухвалює якісь рішення, він повинен врахувати якісь наслідки. За тими цифрами, які були, закривати і завалювати економіку — це прирікати нас усіх на кілька років руїни, падіння нашого рівня життя.

• Чим страшна бідність? Це в першу чергу небезпечно тим, що різко погіршується якість нашого життя, що напряму корелюється з тривалістю.

Зрозуміло, що в нас буде менше грошей і на хорошу їжу, і на профілактику хвороб. Якщо зараз падіння оцінюється у 7,5% ВВП, то за кореляції рівня життя і ВВП це спричинить зменшення пересічної тривалості життя. Якщо припустити, що пересічна тривалість життя зменшується на рік, то це виходить 40 мільйонів людино-років. Також це здатне призвести до того, що наша система охорони здоров’я, яка у не кращому стані зараз, буде ще гіршою, бо бюджети скорочуються. Влада не тільки не дуже адекватно повелась, коли ухвалювала це рішення, а ще й безвідповідально — посадила під домашній арешт майже все самозайняте населення.

• Коли держава саджає на самоізоляцію людину, яка сама собі заробляє на життя, виходить що держава практично позбавляє таку людину джерел існування.

Повну версію розмови слухайте у доданому аудіофайлі.