facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Образ українця як жертви і лузера має зникнути з українського кіно, — Іллєнко

Верховна Рада підтримала законопроект про підттримку кіно в Україні із правками президента. Що це означає для кіно, пояснює голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Любомир Ференс: Верховна Рада підтримала законопроект про підтримку кіно в Україні. Що тепер?

Пилип Іллєнко: Ідеться про те, щоб вивести українське кіно на той рівень, який займають національні кінематографії в Європі на національному ринку. У цих країнах власне кіно займає 20-30% касових зборів кінотеатральної сфери, його демонструють по телебаченню тощо.

В Україні цей відсоток значно нижчий, він постійно зростає, але ми тільки на початку шляху.

Держава не створить кінематограф. Це справа творчих людей, підприємців, але держава має створити умови і форми підтримки кіноіндустрії в цілому.

Любомир Ференс: У вересні 2016 року ВР прийняла закон про підтримку кінематографу, але президент скористався своїм правом вето і повернув закон зі своїми правками у листопаді. Що змінилось у законі?

Пилип Іллєнко: Сподіваюся, цей закон президент підпише, тому що майже все, що він пропонував, було враховано. Я не бачу недоліків у тексті закону. Це гігантський крок вперед для нашої кіноіндустрії. Це комплексний документ, у якому є кілька революційних речей і багато нібито невеличких змін, які матимуть суттєві наслідки.

Серед революційних моментів ― зміна підходу до фінансування фільмів: тепер держава буде підтримувати не до 50%, а до 80% кошторису, а деякі фільми зможуть отримувати і до 100%. Також зможемо фінансувати серіали до 50% їх вартості.

 

 

Наталя Соколенко: Хто вирішуватиме, кому і скільки фінансування надавати?

Пилип Іллєнко: Це відбувається на конкурсних засадах. Для того, щоб зробити систему конкурсів максимально прозорою, створюється Рада з питань кінематографії, яка буде фінально затверджувати рішення щодо підтримки того чи іншого фільму.

Ця процедура прописана в законі достатньо детально і чітко, щоб її не можна було зробити менш прозорою і демократичною за допомогою підзаконних актів.

Любомир Ференс: Скільки коштів зараз виділяється на підтримку кінематографу?

Пилип Іллєнко: На цей рік сума на створення і розповсюдження фільмів складає 500 млн грн, і це рекорд для України ― найбільший обсяг фінансування за всю історію Незалежності.

Щоб реалізувати всі механізми підтримки, передбачені в законі ― а там є ще підтримка кінотеатральної мережі, збереження культурної спадщини у галузі кіно тощо ― сума має бути втричі більша.

Любомир Ференс: Скільки хороших фільмів, цікавих європейському глядачу, можна зняти за 500 млн?

Пилип Іллєнко: Ми маємо ставити на перше місце інтереси свого глядача. В середньому вартість конкурентоспроможного фільму починається від $500 тис.

Щодо окремих жанрів ― наприклад, історичної драми, про яку часто запитують слухачі і глядачі, ― таке кіно коштує від $2 млн.

Наталя Соколенко: Я зустрічала інформацію, що ринок комп’ютерних ігор вже вп’ятеро перевищує ринок кіно. Ви варто нам створити державну агенцію з комп’ютерних ігор?

Пилип Іллєнко: Ми думали на основі історичних фільмів робити потім або самостійні комп’ютерні ігри, або місії чи мапи до вже існуючих ігор.

Любомир Ференс: Наскільки реально, що правки до закону дадуть поштовх до розвитку українських серіалів?

Пилип Іллєнко: Дійсно, для багатьох людей кіно існує у формі серіалів. Тим більше, що з’являються онлайн-кінотеатри, де можна дивитися серіали,  у серіали приходять режисери й актори з великого кіно. Серіали можуть бути більше комерційно успішні, ніж фільми.

У сучасних умовах серіал став кінороманом, де режисер не обмежений 100 хв на екрані, де він може розвивати паралельні теми, вводити більшу кількість персонажів, заглиблюватися в бек-граунди. Мабуть, це майбутнє кіно.

Крім того, якщо серіали створюються не для телебачення, у них немає цензурних обмежень щодо еротики, лексики, сцен насильства.

Для розвитку української кіноіндустрії українських фільмів і серіалів має бути багато, вони мають бути різної тематики і жанрів. Є люди, які вважають, що варто знімати лише романтичні комедії, тому що вони потребують найменше фінансових затрат. Я вважаю, що не можна побудувати кінематограф на одному жанрі.

У нас багато тем, першоджерел, прототипів, щоб створювати цікавий контент. Цей контент має продемонструвати образ нового кіногероя. За останній період українські кінематографісти сформували образ героя як жертви, лузера, який постійно плаче і страждає, якого завойовують, гвалтують, звільняють з роботи, йому зраджує дружина тощо.

Це шлях в нікуди. Глядачу нецікаво асоціювати себе з таким героєм. Фільми, які зараз створюються за нашої підтримки, значною мірою продемонструють цього героя, який здатний іти проти течії, може кинути виклик обставинам, красивий, сильний, мужній, викликає емпатію, який буде приходити до жіночої аудиторії в еротичних фантазіях.

Ми маємо доволі багато прототипів для такого героя. На це є запит глядача. Як тільки з’являється фільм з таким героєм, він зразу отримує увагу глядача.

Поділитися

Може бути цікаво

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Українська армія не вперше складається з добровольців — історик та офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров

Українська армія не вперше складається з добровольців — історик та офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров