Очільник нового директорату Мін’юсту - про своє місце та завдання в системі

Говоримо й про те, як директорат з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності співпрацює з системою безоплатної правової допомоги: хто й за що є відповідальним. 

Лариса Денисенко: На чому буде фокусуватись робота директорату?

Владислав Власюк: Директорати, які створювались і створюються далі, – це частина масштабної реформи державного управління, що передбачає створення директоратів у різних міністерствах і центральних органах виконавчої влади. У чому різниця директорату і департаменту – це популярне питання, яке ставлять всі. Директорат формує державну політику, а департамент скоріше є органом, який реалізує або забезпечує якусь експертизу – більше поточні функції.

Директорат формує державну політику в сфері доступу до правосуддя, а також права людини і правова обізнаність – це те, чим я займаюсь. Ми сподіваємось скласти якусь довгострокову позицію Міністерства юстиції. Ми почнемо з того, що проаналізуємо, які є проблеми в забезпеченні доступу до правосуддя, сформуємо способи їхнього розв’язання. Всю цю концепцію політики в сфері доступу до правосуддя ми маємо зробити такою, щоб її могли реалізовувати інші органи влади, перш за все Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги, а також деякі інші структури Міністерства юстиції, інші органи державної влади.

Мова про те, щоб директорат із доступу до правосуддя сформував парасолькову для всіх єдину та сталу політику в сфері забезпечення та реалізації доступу до правосуддя. Одне з наших перших завдань, яке я бачу, – сформувати мережу, коли всі учасники або зацікавлені сторони, в тому числі неурядові організації, які працюють задля забезпечення доступу до правосуддя, особливо – вразливих категорій громадян, моли всі якось спілкувались між собою, діяли узгоджено.

Ірина Славінська: Що конкретно означають слова «доступ до правосуддя»?

Владислав Власюк: Правосуддя – це коли проблема, яка у вас є, вирішується згідно норм права. Доступ до правосуддя означає, що вашу проблему можна вирішити правовими засобами, а не інакшими. Ключове та центральне місце в системі правосуддя займають суди. Суди вирішують більшість справ у нас в Україні, разом із тим ніхто не відміняв і позасудові засоби вирішення справи – медіація, просто домовленості. Так само можуть бути так звані досудові способи вирішення спору, один із них – правова консультація, внаслідок якої заявник приймає чи не приймає рішення про звернення до суду або до інших органів влади.

Тут ключовий момент доступу до правосуддя в тому числі те, як особа знає свої права – правове просвітництво. Це інший величезний блок завдань, який має мій директорат.

Лариса Денисенко: Із того, що ви говорите, в мене виникає занепокоєння стосовно дублювання функцій системи безоплатної правової допомоги директоратом. Те, що ви говорите стосовно ефективності роботи, забезпечення доступу до правосуддя, перенаправлення людей, які потребують правової допомоги, – цим всім займається, на мій погляд, достатньо успішно, система безоплатної правової допомоги. Як ви бачите роль директорату в розмежуванні цих питань?

Владислав Власюк: Найпростіша ця аналогія або порівняння, коли директорат – це як рада директорів на підприємстві, а Координаційний центр із надання правової допомоги, як і вся система безоплатної правової допомоги, – це ті органи і підприємства, які безпосередньо виконують відповідні функції.

Це абсолютно нормально, коли є якийсь орган «над». Я не кажу, що ми можемо безпосередньо керувати, але ми спостерігаємо в цілому за діяльністю Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги, робимо аналітичні узагальнення, пропонуємо стратегічні напрямки, орієнтири, куди рухатись і які проблеми вирішувати, в який спосіб. Це, мабуть, і є ключове розмежування.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.