Олігархи не дали грошей на промо України у Нідерландах, — Катерина Смаглій

Наталя Соколенко: Чи зможуть організатори референдуму загітувати прийти 30% населення Нідерландів?

Катерина Смаглій: Мені здається, що українці страждають на таку хворобу, яка називається країноцентризм. Ми чомусь думаємо, що нами мають цікавитися всі у світі, забуваючи про те, що світ настільки цікавий, багатий різними заходами і питання просування нашої культури — це питання самої України, її культурних активістів.

Тому ображатися на європейців на те, що вони ситі, багаті і в них все склалося — це позиція лузера, який сидить у куточку і спостерігає за тим, що в світі все добре, а у нас ні.

Наша ініціатива «Мистецтва Майдану» полягала в тому, щоб якимось чином дати оптимістичний приклад того, як громадяни можуть навіть з такими маленькими заходами, як відкриття виставки в університеті Амстердаму, посприяти тому, щоб наші колеги мали про Україну більше інформації.

Наталя Соколенко: Чи є зараз інтерес до самого референдуму?

Катерина Смаглій: Мені здається, що сильного зацікавлення референдумом зараз нема. Ми змогли ідентифікувати лише 2 групи, які задіяні в цьому процесі. Перша — ті, які категорично хочуть проголосувати «ні», тому що вони вже сформували свою позицію. Друга — певний прошарок еліти Нідерландів, йдеться передусім про інтелектуалів, політиків, викладачів, які в певний спосіб хочуть заохотити своїх прибічників стати на бік України і підтримати нас в цьому процесі.

Але Нідерланди — це країна, в якої все склалося і шанси, що прийде достатня кількість проголосувати — надзвичайно низькі. Українська спільнота сподівається на те, що буде низька явка і це, можливо, допоможе нам уникнути дуже болісного і негативного результату. За останніми соціологічними опитуваннями, нам не вистачає голосів на підтримку і це буде дуже болісним ударом для нашого політикуму, суспільства. Хоча, ці результати ще не остаточні.

Андрій Гарасим: А робота МЗС України помітна на території Нідерландів?

Наталія Мусієнко: Ми зустрічались з культурним аташе Наталією Клімкіною. Вона була зацікавлена нашим проектом і сказала, що буде його просувати.

Виставка триватиме ще тиждень, а після цього наш амбасада зможе її везти будь-куди. Виставка дуже емоційна, різнопланова. Зібрано 17 різних українських художників — учасників Майдану. Наші колеги з університету Амстердама були просто вражені. Цікаво, що ми представили цю виставку в рамках серйозного наукового семінару «Пам’ять і медіа в контексті кризи в Україні».

Університет дякував нам, що ми зробили академічні виступи і показали виставку. Також вони відразу сказали, що нас підтримують, але без пропаганди.

Наталя Соколенко: Що малося на увазі?

Наталія Мусієнко: Вони мали на увазі, щоб ми не застосовували жодних натяків та закликів на голосування на референдумі на користь України. Колеги з університету показали поруч крамниці, які наповнені книгами з України. Коли ми  розглядали ці книги, нам в обійми кинулися незнайомі пан та пані з Польщі, які висловили слова підтримки.

Андрій Гарасим: Чим цікавилась місцева преса?

Наталія Мусієнко: Місцеву пресу цікавила наша позиція і як можна донести наш меседж через мистецтво. Вони були вражені тим, що ми їм показали. Для них було несподівано довідатись, що художники прийшли на Майдан не як художники, а як громадяни. Саме цей акцент вони і занотували. Зараз чекаємо на публікацію матеріалів.

Наталя Соколенко: Чи перетиналися ви з російськими «агентами» — культурними, політичними?

Катерина Смаглій: У нас не було жодних провокативних виступів, різних агресивних випадів у наш бік. Однак, найчастіше питання ставили досить гострі. Ті люди, які цікавляться, добре поінформовані і проблемою корупції, слабким дотриманням прав людини в Україні, навіть дійшла до них інформація стосовно побиття ЛГБТ-активістів у Львові. Для Нідерландів — це одне з ключових питань. Ми почули від нідерландців, що це, можливо, була спланована провокація.

У цьому референдумі це грає проти України, тому що замість того, щоб демонструвати своє європейське, толерантне, демократичне обличчя, вона показує себе з іншого боку.

Наталя Соколенко: Я знаю, коли сталися всі сумні події в Бельгії, ви саме поверталися додому і спостерігали за тим, як Європа сприймає ці новини. Що ви можете сказати?

Катерина Смаглій: Зараз я читаю повідомлення від своїх колег, які сьогодні в Брюсселі кажуть, що все спокійно, все працює за графіком. Посилилися перевірки, але брюсельці скоординовані, об’єднані. Будемо сподіватися, що ця криза мине достатньо швидко.