Скандал щодо менори у соцмережах не варто перебільшувати — сходознавець

Про скандал

25 грудня єврейська громада встановила в Києві менору на Майдані. Це викликало обурення в деяких українців, зокрема фольк-співачки Каті Чилі. На своїй сторінці в Facebook вона засудила встановлення ханукальної свічки, назвавши її «символом інших народів».

«Добре, що ми обговорюємо дописи в соціальних мережах, а не напади на євреїв у кіпах на вулиці або на єврейські заклади, як це спостерігається у Франції, США та інших країнах, які охоплені хвилею нового антисемітизму, пов’язаного з ситуацією на Близькому Сході.

Нас це не стосується. Треба не тільки помічати те, що в нас погано, але і цінувати те, що в нас зовсім непогана ситуація на тлі загальносвітової», — зазначає член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов.

Він поділяє обурення під дописом Каті Чилі інших користувачів. Таке роздратування українців антисемітськими дописами експерт вважає добрим та позитивним сигналом. Це означає, що суспільство не сприймає антисемітські спроби розхитати внутрішню злагоду та згуртованість. У коментарях під дописом більше негативної реакції на сам допис, ніж схвалення його.

Нормально обговорювати в публічному просторі, які символи ми можемо і маємо демонструвати під час війни, каже В’ячеслав Ліхачов. Водночас варто наголошувати на тому, що розмаїття є нашою силою та перевагою, а не вадою.

Цього року запалення першої ханукальної свічки припало на святкування Різдва. Це теж спрацювало додатковим тригером, вважає сходознавець. Коли всі налаштовані на одну хвилю, то певну частину суспільства може дратувати те, коли вони бачать прояви інших релігійних звичаїв.

Соціальні мережі — це простір для каналізації втоми й роздратованості, які поширюються в українському суспільстві. Українці перебувають у поганому психологічному стані, тому легко дратуються. Такий прояв нібито чогось іншого сприймається як відсутність солідарності навколо українських релігійних та національних символів, говорить експерт. А Facebook любить показувати провокативні дописи, щоб викликати подальші реакції.

На його думку, треба пояснювати, що єврейський культурний спадок, єврейські релігійні традиції є невіддільною частиною загальної скарбнички культурного багатства усієї української нації.

Читайте також: Як євреї святкують Хануку та чому запалюють менору

Чи є українці антисемітами

Соціологічні вимірювання та моніторинг злочинів на ґрунті ненависті демонструють, що в Україні вкрай низький рівень проявів ксенофобії, зауважує член Експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов в етері Громадського радіо.

«На тлі хвилі антисемітських виступів та злочинів, включно з насильством, які охопили європейські країни в останній рік, після 7 жовтня 2023 року, Україна виглядає як острівець толерантності та майже повної відсутності антисемітських проявів», — зазначає сходознавець.

Минулого року була хвиля актів вандалізму щодо менори у Києві, тому дописи та коментарі в соціальних мережах є найбільш поміркованою формою ксенофобії, говорить В’ячеслав Ліхачов. Не варто перебільшувати роль скандалу в соцмережах щодо менори. Соціальні мережі — простір для каналізації стресу та фрустрації. Рівень стресу за останній рік в українців значно збільшився під тиском війни, тому не дивно, що соцмережі стали простором для обговорення ксенофобських почуттів.

Читайте також: Це наш «український Шиндлер»: Юрій Скіра про ченців, які рятували євреїв під час Голокосту

Як боротись з упередженнями

Ефективніше не просто заперечувати ксенофобні тези, а давати інформацію з позитивною конотацією про розмаїття українського суспільства для того, щоб виникали емоційні відчуття причетності, емпатії до інших культур і традицій. Таку думку висловив сходознавець В’ячеслав Ліхачов.

Варто розповідати про те, Ханука пов’язана з біблійною історією про повстання Маккавеїв, які боролися за власну незалежність проти примусової асиміляції та спроб імперії змусити євреїв відмовитися від їхньої національної ідентичності та релігійних традицій. Це може дуже міцно відгукуватися в сучасному українському суспільстві, вважає експерт. Історію Хануки зберігала саме християнська версія Біблії, точніше те, що християни називають Старим Заповітом.

«Тут насправді немає протиставлення. Тут є змога краще зрозуміти нашу власну традицію, додавши до неї певного об’єму шляхом знайомства з іншими традиціями. Цей процес взаємозбагачує усіх, хто до нього залучений. Це мені здається більш ефективним та доброзичливим способом боротьби з антисемітськими та ксенофобними упередженнями, ніж цькування когось за те, що хтось висловив антисемітські твердження», — розповідає В’ячеслав Ліхачов.

Упередження є частиною нашої культури. Їх не можна змінити, просто сказавши, що це погано. Їх можна змінити під впливом інформування, знайомства та створення позитивних конотацій від проявів інших культур, говорить експерт.

Читайте також: Я не відносила б до ханукальної традиції писання світлом на дзвіниці Софійського собору — Діана Клочко

Довідково

Ханука — відома також як «свято світла». Дату свята визначають за традиційним єврейським календарем. Його святкують протягом восьми днів. Кожного дня запалюють по одній свічці в менорі.

Цьогоріч євреї відзначають Хануку з 25 грудня 2024 року по 2 січня 2025 року.

Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі