facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Не на християни йти війною грізною — тільки на погани». Вірш на погреб Сагайдачного читає Тарас Компаніченко

У 1622 році в Києві вийшла збірка віршів, упорядкована ректором тоді Київської братської школи (нині Києво-Могилянської академії) Касіяна Саковича, на вшанування пам’яті гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Громадське радіо та очільник гурту «Хорея Козацька», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та нині — солдат ЗСУ Тарас Компаніченко озвучили ці вірші.

«Не на християни йти війною грізною — тільки на погани». Вірш на погреб Сагайдачного читає Тарас Компаніченко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Це перший вірш зі збірки Віршів на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, передмову слухайте ТУТ.

Первий спудей

Єст для чого гойнії сльози виливати,
Серци, усти і шатми жаль свой освідчати,
Бо ото смерть горкая невчесне порвала
Славного рицера, з котрого похвала
Кролю-пану і речі посполитой била,

Бо його слава в многих краях земних слила.
Славноє войсько годно такого гетьмана,
Которий пильне стерег честі свойого пана,
Умів мудре тим сильним войськом керувати,
Доброго любив, злого зась звикл бив карати,
Для того ж і звитязства часто доказовав,
Же карность з послушенством в своєм войську мівав.
Пильне он того стерег, би война з християни
Християном не била, леч только з погани.
Которих он водою і сухом воєвав,
І плінних християн з моці їх видирав.
Слушно о том гетьмані каждий держать може,
Же бив правий гетьман, дай му вічний покой, боже.
За великую собі мів то нагороду,
Кгди з неволі визволив кого на свободу.
Кгди ж война для тих только причин маєт бити,
Себе од кривд і іних так же боронити.
О цний гетьмане, славний в людєх по всі віки,
Нехай тя приймет Христос в небеснії лики.

Стефан Почаський

Джерело: litopys.org.ua

Адаптований переклад:

Перший спудей

Є для чого гойнії сльози виливати,
Серцем, словом, шатами жаль свій виявляти.
Смерть його гіркезная завчасу порвала,
Рицаря славетного, з котрого похвала
Речі Посполитій всій, королю була,
В багатьох краях його слава процвіла.
Отож військо славнеє гідне є гетьмана,
Що поліг, боронячи честь свойого Пана.
Завжди сильним воїнством мудро керував,
А добро кохаючи, зло усе карав.
Тим і слави витязтву часто досягав,
Що слухняне воїнство у покорі мав.
Пильно домагався він: не на християни
Йти війною грізною — тільки на погани.
їх водою, сушею славно воював,
Християн полонених з рабства виривав.
Кожен про гетьмана тож так сказати може:
Був гетьман це праведний — дай покій му, Боже!
Мав-бо за великую власну нагороду,
Як, з неволі вирвавши, дасть комусь свободу.
Таж війна з одних причин може в світі бути:
Щоб свої і людськії кривди відвернути.
Будь, шляхетний гетьмане, славний навік-віки,
Хай Христос в небеснії візьме тебе ліки.

Стефан Почаський

Переклад Валерія Шевчука, джерело: litopys.org.ua


  • Тексти читає соліст групи «Хорея Козацька», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Тарас Компаніченко
  • Автори ідеї: Василь Шандро та Кирило Лукеренко
  • Звукорежисер: Андрій Іздрик
  • Музичне оформлення: Тарас Компаніченко та гурт «Хорея Козацька»
  • Продюсерка: Ана Море
  • Автор ілюстрації: Богдан Гдаль
  • Дизайн репринтного видання: Лесик Панасюк

«Сагайдачний: 4 століття військової слави» — проєкт Громадського радіо з озвучення текстів XVII століття за підтримки Українського культурного фонду


Повністю перший з Віршів на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного слухайте у доданому аудіофайлі

Поділитися

Може бути цікаво

Важливо зберігати автентичність: Ворохта й Урич увійшли до 55 найкращих сіл у світі

Важливо зберігати автентичність: Ворохта й Урич увійшли до 55 найкращих сіл у світі

Різдвяний піст: як замінити тваринні білки без шкоди для здоров’я

Різдвяний піст: як замінити тваринні білки без шкоди для здоров’я

«Росія використала всі можливі моделі літаків для атаки 17 листопада» — Храпчинський

«Росія використала всі можливі моделі літаків для атаки 17 листопада» — Храпчинський