facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Ми повертаємося до свого» — етнологиня про святкування Різдва 25 грудня

Інтерв'ю

Чи переносяться коляда та щедрування разом із перенесенням Різдва? На які свята, за народною традицією, дарують подарунки? Чи варто замість ялинки у хатах ставити дідух? Говоримо про це з кандидаткою історичних наук, історикинею мистецтва Іриною Несен.

«Ми повертаємося до свого» — етнологиня про святкування Різдва 25 грудня
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Про відзначення свят за новоюліанським календарем говоримо з етнологинею, кандидаткою історичних наук, історикинею мистецтва Іриною Несен.

Святкування Різдва 25 грудня

Вікторія Єрмолаєва: Якщо говорити про Різдво, яке цього року Православна церква України (ПЦУ) відзначатиме 25 грудня, то всі звикли, що у нас є і план, коли щедрувати й колядувати. Як зорієнтуватися цього року, коли розпочинаються ці традиційні заходи?

Ірина Несен: Традиція, яку цього року ввела Православна церква України, лише вирівнює традицію, яка існувала до появи більшовицького режиму. 

  • Оскільки Різдво в Україні завжди святкували в ніч з 24 на 25 грудня.

Коли прийшли більшовики, то, в особі Леніна й Троцького, вони ввели новий, громадянський календар. За ним Різдво попало на 7 січня, вони пересунули його вперед на 2 тижні. Відповідно громадянським календарем приєдналися до Григоріанського.

Такі колізії й складнощі заплутали людей так, що те тепер не знають, як їм існувати. До речі, ніч перед Різдвом, яку описував Гоголь, була з 24 на 25 грудня. Ці традиції зберігаються.


Читайте також: Коли святкувати Різдво, треба вирішувати у церквах, а не у «Дії» — оглядачка з питань релігії


Ввівши громадянський календар, більшовики зробили дуже неприємну штуку, оскільки Різдво зробили після Нового року. А традиційно Новий рік приходить слідом за Різдвом. З одного боку, це науковий процес календаря, але коли в нього втручається політика, то не завжди все добре. Тому традиція святкування Різдва 25 грудня більш традиційна, ніж більшовицька.

  • Повертаючись до святкування 25 грудня, ми повертаємось до свого.

Ми повертаємось до традиції, коли спочатку колядували. Вся родина збиралася за столом — в українців цього не витравили жодними тоталітарними режимами. Адже саме під Різдво треба було з’їхатися до рідної хати, до родини. За стіл запрошували померлих родичів, дідів, їм спеціально варили їжу, тобто поминали. А на другий день Різдва, 25 грудня, починали колядувати. Щедрували вже, відповідно, на проти Нового року. У церковній традиції це називається Маланки й Василя, тобто український традиційний Новий рік.

Приєднавшись до всього європейського світу, ми повернемося і до власних традицій.

Православні церковні календарі на 2024 р. Фото: pomisna.info

Читайте також: «Політично ми означили себе, як та країна, яка прямує в Європу» — релігієзнавиця про перехід УГКЦ та ПЦУ на новий календар


Про народні свята

Ірина Несен: Основа народних свят — це гуманізм. Взяти, наприклад, День Святого Миколая. Випікання медових пряників на це свято поширене в західних регіонах України. А медові пряники в Наддніпрянській і Лівобережній Україні дарували на Різдво. Однак, традиція ця прекрасна під час обох свят. Тому нічого поганого тут немає. І тоді, і тоді випікали медяники пісні, а на Різдво вже — більш жирні. От і вся рівниця.

Коли й на які свята треба дарувати подарунки

Ірина Несен: У народній традиції взагалі не існувало поняття купити подарунок. Існувала традиція виготовити його власними руками, подарувати щось свого виробництва: тканину тощо. Зараз чудова традиція — робити листівочки своїми руками. Я маю багато молодих колежанка, які щороку роблять свою авторську листівку та розсилають родичам.

  • Подарунки у свято було заведено дарувати двічі на рік: на Це Різдво і Великдень. А інше — це родинні традиції. На Різдво для куті намагалися мати новий керамічний горщик. А на Великдень, відповідно, треба було вирішити щось з весняним одягом.

Традиція встановлення ялинки

Ірина Несен: Має бути загальнонаціональна українська традиція — ставити ялинку. Зазвичай це все робили до Різдва, до Святвечора. Власне, ялинки не було, а був житній сніп — дідух. Тому хвойне дерево — це доволі нове явище в нашій культурі. Але сніп, по-перше, нам недоступний, а, по-друге, непотрібний, за нашим побутом. Хоча в селах люди досі ще ставлять на покуть — місце, де сходяться лави біля стола, де поминали небіжчиків, де ікони висять, — сніп, а не ялинку.

Журналістка Громадського радіо Ілона Буц-Мироненко та новорічний дідух. Фото надане Громадському радіо

Читайте також: Аргументи на користь святкування Різдва 25 грудня від історика Зінченка


Нагадаємо, Православна Церква України (ПЦУ) вирішила відзначати Різдво у грудні за Новоюліанським календарем. Рішення про перехід на новий календар із 1 вересня ухвалили 24 травня під час засідання архієрейського собору в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври. Також змістяться дати інших свят, зокрема Водохреще (6 січня), Покрова (1 жовтня), Миколая (6 грудня). Однак це не стосуватиметься Великодня та Трійці.

27 липня Православна церква України офіційно затвердила перехід на Новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року під час Помісного Собору. Раніше про перехід на новий календар заявляла Українська греко-католицька церква (УГКЦ).

Наприкінці липня президент Володимир Зеленський підписав закон, який затвердив перенесення дат святкування Різдва, Дня Української Державності та Дня захисників і захисниць України. Документ затвердив такі дати свят: 25 грудня — Різдво Христове (замість 7 січня); 15 липня — День Української Державності (замість 28 липня); 1 жовтня — День захисників і захисниць України (замість 14 жовтня).


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Жорсткий закон про мобілізацію неодмінно приймуть, але є нюанс — Максим Колесніков

Жорсткий закон про мобілізацію неодмінно приймуть, але є нюанс — Максим Колесніков

Що приховано в безпекових домовленостях між Німеччиною та Україною?

Що приховано в безпекових домовленостях між Німеччиною та Україною?