facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Органічна їжа є перспективним бізнесом

Кабмін затвердив порядок ведення реєстру органічних виробників, який дозволить українцям перевіряти, чи виготовляє виробник справді органічну продукцію

Органічна їжа є перспективним бізнесом
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

В студії Громадського радіо Андрій Коняшин, виконавчий директор Федерації органічного руху в Україні

Євген Павлюковський: На Вашу думку, відбулося щось кардинальне? Український споживач став більш захищеним від товарів, за якими їх видають? 

Андрій Коняшин: Якщо говорити стосовно документу, то прийнятий він саме через те, що були положення в законі «Про органічне виробництво та обіг органічної продукції та сировини». Це один з тих документів, який мав прийняти уряд. Реєстр – необхідний документ, який треба було впроваджувати. Думаю, що на початковому етапі він не буде працювати, бо сама структура, яка має проводити реєстрацію, ще не досить зрозуміла. Це буде Держпродспоживслужба, проте у нас багато питань стосовно сертифікації по органічному виробництву. На внутрішньому українському ринку багато продукції маркується «Еко», «Біоорганік», не маючи на те певних підстав. На ринку багато псевдо органічної продукції.

Євген Павлюковський: Що таке органічна продукція?

Андрій Коняшин: Органічна продукція – та продукція, яка вироблена завдяки органічному виробництву. Органічне виробництво передбачає відповідність певним органічним стандартам. На даному етапі в Україні немає власних стандартів, тому ті виробники, які працюють на внутрішньому ринку, орієнтуються на стандарти Євросоюзу. Якщо Ви бачите маркування на продукції, то в переважній більшості – це зелений євро листочок який використовується в ЄС. Листок гарантує, що продукція сертифікована.

Євген Павлюковський: Якщо ми бачимо на продукції зелений листочок, то можемо бути впевненими, що цей логотип гарантує, що продукція є органічною? 

Андрій Коняшин: Так, це реальна органіка, яка сертифікована за стандартами. Хоча в Україні прийняте власне маркування – є розроблений державний логотип, не має стандартів за якими має вироблятися ця продукція, немає системи контролю (держава має гарантувати, що продукція вироблена органічною). Положення про реєстр, який прийняла держава, Держпродспоживслужба має реєструвати сертифікованих органічних виробників на основі подачі до них інформації від сертифікуючих органів (від тих органів, які підтверджують органічність продукції). Досить проблематично ставиться питання стосовно підтвердження органічного сертифікату. Коли це відбувається за європейськими стандартами – це одне, але в нас є структури, які видають псевдо сертифікати.  На цих сертифікатах немає євро листочка, там наявний свій логотип. Ми вважаємо, що це псевдо органічна продукція.

Євген Павлюковський: Але це є законно, коли вони ставлять свій значок і видають сертифікат?

Андрій Куликов: Це не є протизаконно.

Андрій Коняшин: Так, це не є протизаконно. В Україні діє технічний регламент, який дозволяє маркувати продукцію як екологічну. Цей технологічний регламент не відповідає органічним стандартам – там зовсім інші умови видачі сертифікату. Сертифікат одразу неможливо отримати. Є перехідний період – мінімум 2 роки. Сертифікат видається на 1 рік, а інспекція проводиться мінімум двічі на рік. Кожна компанія, яка проводить цю діяльність, гордиться своєю репутацією.

Андрій Куликов: Наскільки українцям взагалі ідеться про органічність продукції? Чи цікава ця продукція?

Андрій Коняшин: Насправді багато людей на базарі кажуть, що в них органічні продукти. Говорять вони так тому, що продукція виросла на городі, але ж це абсолютно не означає, що продукт є органічним. Його треба називати натуральним, природнім, але він ніяк не є органікою. Як покупцю знайти в супермаркеті дійсно органічний продукт зі справжньою гарантією якості? Застосування органічних стандартів говорить про те, що виробник бере на себе максимальну планку у виробництві продукції без використання будь-яких хімічних засобів.

Андрій Куликов: А як ми перевіряємо імпорт?

Андрій Коняшин: В нас не багато імпортованих овочів. А от фрукти є, але їх теж дуже мало. Це все через те, що фрукти – продукт, який швидко псується. В основному привозять продукти, які мають великий термін зберігання. Були приклади привезення в Україну овочів і фруктів, але зараз люди від цих продуктів відходять, бо невигідно. Фрукти не мають оброблятися хімічними засобами, щоб лежати певний період на поличках в магазині.

Євген Павлюковський: Ціна на імпортовані продукти буде високою. Наскільки рентабельним є органічне виробництво в Україні?

Андрій Коняшин: Неможна однозначно ставити питання щодо рентабельності. Є, наприклад, два виробники, один з яких має рентабельність, інший – ні. Ще залежить від регіону. Наприклад, Антонець Семен Спиридонович з Полтавської області є корифеєм в органічному секторі ще з радянських часів. Його господарство відмовилось від використання плугів та хімічних засобів, але ж врожайність набагато вище по Україні (навіть при інтенсивних технологіях).

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чи вплинуть на мобілізацію консульські обмеження для чоловіків за кордоном

Чи вплинуть на мобілізацію консульські обмеження для чоловіків за кордоном