Анастасія Багаліка: Чому цю резолюцію називають революційною?
Дмитро Кулеба: Цих резолюцій насправді було дві, але вони об’єднані однією темою — Україною — і є революційними з трьох причин. По-перше, Парламентська Асамблея відійшла від дипломатичних формулювань і змінила назву першої резолюції з «Політичні наслідки конфлікту в Україні» на «Політичні наслідки російської агресії в Україні».
Це принципово важлива зміна — раніше фрази про російську агресію прослизали в різних текстах, а тепер все, що стосується ситуації в Україні, заводиться в рамки російської агресії в Україні.
Ірина Славінська: Які аргументи були використані при лобіюванні такого формулювання?
Дмитро Кулеба: Перший аргумент полягав у тому, що Росія вже 2,5 роки здійснює агресію проти України, паралельно почала вчиняти військові злочини в Сирії, і навіть у дипломатів є межа терпіння.
Другий аргумент і водночас друга причина для визнання цих резолюцій революційними — сприйняття Росії на міжнародній арені різко погіршилося через її кроки у Сирії, тому запобіжники стриманості щодо України також були зняті.
Третя причина революційності цих документів — там дуже багато важливих для України речей: Росія як окупант несе відповідальність за дотримання прав людини не лише в Криму, але й на Донбасі. Вперше на міжнародному рівні чітко написано, що на Донбасі немає умов для проведення виборів.
Анастасія Багаліка: Ця резолюція матиме наслідки у міжнародних юридичних документах чи судових справах, які Україна веде у Європейському Суді з прав людини через російську агресію?
Дмитро Кулеба: Резолюція не є сама по собі юридичним документом — це політичний документ. Але вона констатує факти політичної реальності, які враховуються потім у юридичних і переговорних процесах.
Ці резолюції важливі не лише для ПАРЄ, але й для нашого дипломатичного фонду, для захисту наших інтересів і в двосторонньому форматі з іншими державами, і в рамках інших міжнародних організацій.
Ірина Славінська: Ви могли б розказати про колектив авторів цієї резолюції, про роботу з лобіювання, внесення правок і відстоювання важливих моментів?
Дмитро Кулеба: Резолюції, по суті, були ухвалені на основі доповідей двох сміливих і чесних жінок — Марілуїзи Бек і Христини Зеленкової. Вони були в Україні і відвідували, в тому числі, звільнені підконтрольні українському уряду території.
Вони просто написали правду, і делегати з інших країн їх підтримали. Ми дуже вдячні їм за те, що вони не завуальовували дипломатичними формулюваннями ту реальність, яка існує на окупованих територіях.
Також треба відзначити українських депутатів — членів ПАРЄ, які зуміли підготувати і проштовхнути низку принципових правок до цих документів, які викликають найбільший резонанс і відповідають нашим інтересам.
Анастасія Багаліка: Зараз російської делегації у ПАРЄ немає, але перед цією сесією були розмови про її повернення. Що говорять після резолюції?
Дмитро Кулеба: Жоден із пунктів порядку денного не згадував Росію, але в неофіційному порядку це була тема №1. Прихильники Росії намагалися використати цю сесію, щоб запустити зміни до правил процедури ПАРЄ, які дозволили б російській делегації у січні 2017 року повернутися до ПАРЄ.
Але цей план провалився. Емоційний стан адвокатів цього плану дуже важкий, тому що протягом всього року докладалися титанічні зусилля для його реалізації. Але на тлі роботи України, на тлі злочинів Росії в Сирії план не спрацював.
Анастасія Багаліка: Чи може подібна резолюція з’явитися і по сирійській ситуації?
Дмитро Кулеба: Не може, тому що ситуація в цій країні не належить до сфери компетенції ПАРЄ, але тінь Сирії серйозно нависає над ПАРЄ. У ПАРЄ тема Сирії з’явилася через призму спроб ключових держав ЄС, насамперед Франції, зупинити бомбардування Алеппо.
Анастасія Багаліка: Що виступи Геннадія Афанасьєва, Володимира Жемчугова й Андрія Куркова додали до обговорення?
Дмитро Кулеба: Ми дуже раді, що вони прибули до Страсбурга на Асамблею. Я б також згадав Аліма Алієва. Вони провели низку зустрічей, з перших уст розповіли свої історії і закликали не залишати без уваги і підтримки тих в’язнів, яких ще тримають у Росії чи на окупованих територіях на Донбасі і в Криму.
Це було надзвичайно сильно. Присутні з боку Ради Європи були вражені щирістю і незламністю цих людей.
Пану Куркову ми вдячні за те, що він представив Україну як територію творчості, таланту.
Жовтнева сесія ПАРЄ — це була цілісна дипломатична операція, яка враховувала і офіційну, і культурну, і народну дипломатію, і медійну складову. Було дуже важко, але ми можемо бути задоволені витраченими зусиллями.
Анастасія Багаліка: Ці виступи і резолюція — місточок до продовження, чи навіть посилення санкцій проти Росії? Хоча це і не в компетенції ПАРЄ.
Дмитро Кулеба: Резолюції не мають безпосереднього впливу на санкції, але створюють тло, на якому відмовитися від продовження санкцій чи піти на їх послаблення дуже важко.
Але слід пам’ятати, що ПАРЄ складається з представників парламентів, а рішення про продовження санкцій ухвалюватимуть представники урядів.