Генеральний прокурор Юрій Луценко та військовий прокурор Анатолій Матіос повідомили, що це перемога.
Чи дійсно це так, запитаємо в експерта з антикорупційних справ та співзасновника Центру локального самоврядування Олександра Лємєнова.
Ірина Соломко: Чи можна назвати це першим кроком, коли справедливість реалізується по відношенню до тих людей, які довго ґвалтували нашу країну?
Олександр Лємєнов: Можливо, для пана Матіоса це і є перемога. Таким чином, можливо, буде даний старт його призначенню, якщо він переможе в конкурсі на посаду директора в Бюро розслідувань. Але, на мою думку, це не є перемогою, тому що це лише початок заочного засудження. І, як мені видається, в даній справі буде допущено купу порушень, якщо вже не допущено.
Дмитро Тузов: Вже є підстави говорити про порушення?
Олександр Лємєнов: Дивлячись на те, як ведеться слідство, можу сказати однозначно: Генеральна прокуратура за три роки досить часто допускала умисно чи ненавмисно певні порушення, які не давали змоги дійсно довести до логічного завершення бодай одну справу. Пройшло три роки. Ми хоч один вердикт побачили?
Дмитро Тузов: Які є приклади?
Олександр Лємєнов: Я знаю ситуацію по пану Захарченку, це екс-міністр внутрішніх справ, і один із справжніх стовпів режиму Януковича. Мені знайома ситуація, коли один з прокурорів Генеральної прокуратури зареєструвався в єдиному реєстрі судових розслідувань. В кінці кінців цю людину викинули з Генеральної прокуратури.
Генеральна прокуратура за три роки досить часто допускала умисно чи ненавмисно певні порушення, які не давали змоги дійсно довести до логічного завершення бодай одну справу
Ірина Соломко: Ми знаємо, що в червні 2016-го року ці справи забрали в Сергія Горбатюка, який очолює Департамент спецрозслідувань. Чому це було зроблено, на вашу думку?
Олександр Лємєнов: Горбатюк розслідує трохи інші категорії справ. Коли я сказав про Захарченка, йшлося про його економічні злочини, а не про його участь у розстрілі Майдану. Там була створена інша окрема група прокурорів, які розслідували справи Захарченка і, в тому числі, Клименка. Вчора був винесений вердикт з приводу заочного засудження пана Клименка.
А по Захарченку була зовсім інша пісня, і про це чомусь всі мовчать. Це стосувалося його банку ринкових технологій, який потів став смарт банком.
Дмитро Тузов: Давайте нагадаємо, що там сталося?
Олександр Лємєнов: Це безпосередньо його афілійований банк, через який він легалізував свої доходи незаконних шляхом. І це була звична справа стовпів Януковича, які легалізовували свої нелегальні доходи через банківські установи, які були з ними афілійовані.
Ірина Соломко: В вересні 2016-го року Юрій Луценко повідомляв, що Олександр Клименко та Сергій Курченко нанесли Україні 198 мільярдів гривень збитків. Це реальні цифри?
Олександр Лємєнов: Є таке поняття в юриспруденції — недоотримана вигода. Цілком можливо, що ця недоотримана вигода становить 198 мільярдів гривень. Але ми можемо перевірити офіційну статистику Нацбанку. На початку 2011-го року золотовалютний запас був 39 мільярдів. Коли режим Януковича пав, він становив 11. Різниця кардинальна.
Ірина Соломко: Що дає вчорашнє рішення в контексті повернення коштів, в контексті покарання?
Олександр Лємєнов: Провали наших генпрокурорів дають можливість Клименку влаштовували браваду в тому, що він ні в чому не винний.
Я не знаю, які кошти можна зараз повернути, тому що, наскільки нам відомо, у пана Клименка немає великих коштів на території України.
На початку 2011-го року золотовалютний запас був 39 мільярдів. Коли режим Януковича пав, він становив 11. Різниця кардинальна
Дмитро Тузов: А поза межами?
Олександр Лємєнов: А поза межами їх потрібно ідентифікувати, цим має займатися Національне агентство з повернення активів. Але на жаль, поки в цьому агентстві не сформований апарат і просто немає, кому цим займатися.
Дмитро Тузов: Ви вважаєте це свідомий крок чи недостатність кваліфікації, коли говорять, що прокуратура недопрацювала, і в суді справа розвалилася, як справа Іванющенка?
Олександр Лємєнов: Як свідчить моя практика і комунікація з усіма представниками правоохоронних органів, прокуратура досить часто спекулює.
Дмитро Тузов: Якщо буде судове рішення і вирок суду, буде можливим розшук Клименка Інтерполом?
Олександр Лємєнов: Я думаю, що розшук Інтерполом може бути і до заочного засудження. Ви ж пам’ятаєте, що в Інтерпол внесли всіх посібників Януковича, як тільки він втік. І не було ніяких судових рішень, вони для цього не потрібні. Але потрібно підтвердження наявності складу злочину. Через те дуже часто зникали посібники Януковича з мережі розшуку Інтерполу. Ми пам’ятаємо згаданого вами пана Іванющенка. Його ж також знімали з розшуку Інтерполу. Тому що українська влада так і не спромоглася довести елементарних зловживань.
Дмитро Тузов: Верховний Суд закрив всі справи проти Іванющенка. Як зараз має діяти правоохоронна система — Генеральна прокуратура і антикорупційні органи?
Олександр Лємєнов: Найбільш релевантно — це порушувати нові провадження і шукати склад злочину в діях пана Іванющенка та його оточення по тим кейсам, де він був кінцевим бенефіціаром.
Друге — можливе поновлення та перегляд Верховним Судом свого касаційного рішення за новими обставинами.
Але є великі сумніви, що Генеральна прокуратура зараз спроможна аполітично займатися цими кейсами і доводити наявність складу злочину. Адже пройшло три роки, а нічого не зроблено.
Дмитро Тузов: Чи вбачаєте ви ризик того, що можуть бути взагалі скасовані санкції Європейського Союзу проти найближчого оточення Януковича?
Олександр Лємєнов: Я вбачаю найбільший ризик того, що люди з оточення Януковича зможуть вільно пересуватися західними країнами. А свої гроші вони вже врятували, на мою думку, тому що все те, що можна було арештувати, не арештовано, і все, що можна було продати, вони перепродали.