Говоримо про це з народним депутатом України, Тарасом Пастухом.
Любомир Ференс: Ви кажете, що відвідували бійців на фронті, після чого зробили висновки, що заяви керівників Міністерства оборони та керівників нашої держави не відповідають дійсності. Чому?
Тарас Пастух: Власне, ми з колегами проїхалися по кількох військових частинах, які сьогодні виконують завдання на сході, поспілкувалися з бійцями. На підставі почутого і побаченого, ми підготували свій депутатський звіт, який вчора презентували для засобів масової інформації, і будемо намагатись поширювати цей звіт серед громадськості, щоб спонукати на обговорення цієї проблематики. Вона зрозуміла всім бійцям, є актуальною, але чомусь її не бачать в міністерстві оборони. І це стосується не лише забезпечення зброєю, а забезпечення елементарних життєвих умов кожного нашого бійця. А одна з найважливіших проблем — забезпечення медикаментами і надання першої допомоги нашим військовослужбовцям. Ми декларуємо, що рухаємось до стандартів НАТО, до того, що наш боєць має бути схожим на бійця США, чи інших країн, які сьогодні є передовими в озброєнні і в оборонному плані.
Нажаль, ми побачили, що у медичному забезпеченні ми відкочуємось назад. Ще рік-пів року тому бійці забезпечувались аптечками, які привозили волонтери. Допомогу, також, надавали наші країни-партнери. Але сьогодні, на рівні Міністерства оборони, департаменту медичного забезпечення, введено відповідний указ, який зменшує цю аптечку до рівня бинта, зеленки, і жгута, який неможливо самому собі накласти. Окрім того, ці кровоспинні засоби коштують у два рази дорожче, кожен другий ламається. І це в той час, коли передові країни використовують американські аналоги. Їх ніхто не ставить під сумнів, вони вже перевірені в бойових місіях. Ми плануємо продовжувати такі перевірки. Ми не ставили на меті когось зробити винним. Ми хочемо вказати на проблеми і знайти певний компроміс з Міністерством, Генеральним штабом, щоб почати виправляти ситуацію.
Трохи зрушилось з місця питання закупівлі одягу, взуття. Це ті речі, які стали відкритими, які запускаються через систему Prozorro, де можна моніторити процес. Але питання харчування як було проблемним в Збройних Силах, так і залишилось. Всі наші вимоги до Міністерства оборони і далі залишаються вимогами. Сьогодні 3-4 монополіста в Україні виграють ці тендери, і, фактично займаються відмиванням цих коштів. А бійці і далі отримують харчування, яке лише умовно можна назвати харчуванням.
Любомир Ференс: Наскільки мені відомо, Міністерство оборони презентувало реформу харчування в збройних силах України як великий прорив, і система віддана як раз цим чотирьом гравцям.
Тарас Пастух: Думаю, що це величезний провал. По-перше, немає ні конкуренції в ціні, ні конкуренції в якості. Якщо запитати у будь-якої військової частини, почуємо, що якість харчування не витримує жодної критики, вони просто волають про це. Всі говорять про баланс жирів, білків і вуглеводів, але звідки вони візьмуться, нікого не цікавить. Це питання є актуальним, але не найбільш болючим, тому, що якщо є чоловік, син, брат — родина підтримує, солдати самі собі готують їсти.
Найбільша проблема, яка стала лише вчора вперше публічною у Верховній Раді — контроль над витрачанням коштів платників податків наших українців на озброєння. Вчора наша фракція не дала голоси за внесення змін до державного бюджету в частині збільшення кредитних гарантій уряду на 4 мільярди на потреби «Укроборонпрому». Це спричинило величезну критику в наш бік, а керівництво «Укроборонпрому» сьогодні бігає по коридорах ВР і шантажує тим, що приведуть до нас людей із різних підприємств, які не отримують фінансування. Відповідь дуже проста: хлопці, покажіть, як ви витратили попередні гроші за останні пару років. Ми не кажемо про Януковича, давайте подивимось, як керувала теперішня влада в той час, коли відбувалось Дебальцево, аеропорти, і так далі. Як людина, яка має доступ до державної таємниці, я намагаюсь ознайомитись із певними документами, і цьому чиниться велика перешкода.
Нас цікавить не стільки, скільки купили і куди купили, нас цікавить ціна, яку заплатили. В 2014 році ми за один і той самий патрон заплатили в одному випадку 120 грн., через місяць вже 150 грн., і ще через кілька днів — 160 грн.
Любомир Ференс: Тарас Тимофійович, тут, я думаю, треба пояснити нашим слухачам, що 95% контрактів «Укроборонпрому» є під грифом «секретно».
Тарас Пастух: «Цілком таємно».
Любомир Ференс: Що це означає?
Тарас Пастух: Це означає найвищий ступінь захисту цієї таємниці. Кілька днів тому ми повернулися з Женеви, де відвідали Центр цивільного контролю за сектором безпеки. Ми свідомо ставили питання: як працює парламентський контроль в країнах, що є передовими в секторі національної оборони і безпеки. В тому, числі, в США — країні номер один по боротьбі з тероризмом. В них можна зайти на сайт і побачити ціну кожної одиниці, яка куплена за кошти платників податків.
Любомир Ференс: керівництво нашої держави мотивує свої дії тим, що у нас війна, і тому треба ставити гриф «секретно» на всі контракти. На важу думку, це об’єктивне пояснення?
Тарас Пастух: Давайте відверто: хтось з українців сьогодні вірить, що у нас в Міністерстві оборони, в Генеральному Штабі, «Укроборонпромі» немає російської агентури? Думаю, всі переконані, що росіяни мають вичерпну інформацію про всі наші частини озброєння. Вся розкладка по збройних силах у них є, це тільки ми не знаємо, що у нас всередині країни. За схемою просунутих країн, мають тримати в секреті таємні розробки, окремі вузли, і в які частини поставляється те чи інше озброєння.
Любомир Ференс: і документацію?
Тарас Пастух: І документацію. Все решта — абсолютно відкритий механізм. Якщо це закрити — це величезна спокуса для корупції. Немає громадського контролю, контролю правоохоронних органів. Ми чуємо про мільярди, які витрачаються на нову техніку. А де вона? Нещодавно пройшла велика виставка, на ній були представлені новітні зразки. А на передовій їх немає. Ми чуємо про досягнення «Укроборонпрому» у виробництві дозору — але спробуйте побачити хоч один дозор. Наскільки мені відомо, наша армія навіть не взяла його на озброєння.
Любомир Ференс: наскільки реально зняти гриф «секретно» з державних оборонних замовлень? 2 роки суспільство не знає, на що витрачаються кошти, але є чітка вертикаль в оборонному комплексі: Головнокомандуючий Петро Порошенко, в РНБО — Гладковський (Свинарчук), і Роман Романів. Наскільки реально буде зняти гриф «секретно», коли є такий трикутник «своїх» людей?
Тарас Пастух: З самого документу державного оборонного замовлення, можливо, і не варто, щоб не було відомо про комплексні озброєння — в яку сторону рухається армія, які частини будемо підсилювати. Але питання ціни однієї одиниці не є ніяким секретом.
Любомир Ференс: Але навіть прокуратура і Служба безпеки України не можуть справитись із зловживаннями в Укроборонпромі.
Тарас Пастух: механізм порушення кримінальних справ існує. Слідчі мають допуск до державної таємниці. Те, що не можна побудувати контроль над слідчими — це правда. Є достатньо велика надія на роботу, розпочату НАБУ. Важливо, щоб до цієї роботи включились депутати. Як це не важко визнавати, я не вірю в роботу власного Комітету — національної безпеки і оборони. Скільки разів ми піднімали це питання — його гальмували.
Любомир Ференс: Через кого? Очільника комітету, пана Пашинського?
Тарас Пастух: І його в тому числі. Тому є надія, що увага до кричущих випадків розкрадання буде донесена до депутатів у залі. Є, також, надія на комітет по запобіганню корупції. У такий спосіб ми спробуємо розхитати цю систему. Повірте, там стоїть питання не про 10 і не про 20%. Інколи відсотки накручуються поза 100. Через певний час, можливо, нам вдасться зібрати доказову базу, і країна зрозуміє, для чого потрібен парламентський і цивільний контроль. Бо під час подій у Дебальцево розкрадались мільйони.
Любомир Ференс: чи є у вас якісь дані, який відсоток коштів розкрадався на державному оборонному замовленні за останні два роки?
Тарас Пастух: З того, що мені вдалось побачити — одна п’ята частина. Тому, коли піднімається питання фінансування, ми підтримаємо, але ми не готові підтримувати це без звітів про використання коштів. І хто б як не кричав, що країна воює, і щось потрібно на передовій — 2,5 років закупівель, і до передової не доходить нічого. Хлопці як були зі старою зброєю, так і залишаються. Якщо і надходить — то у 2-3 підрозділи, які начальник Генерального штабу визначив, як більш приорітетні.
Любомир Ференс: на вашу думку, чия це відповідальність?
Тарас Пастух: «Укроборонпром» — це вершина всіх оборонних підприємств. Не бачити і не знати про це, перебуваючи на посаді керівника «Укроборонпрому» , голови спостережної ради, неможливо.
Любомир Ференс: Ви говорете про Романа Романова та Сергія Пашинського?
Тарас Пастух: Якщо ми, як депутати, вже бачимо зловживання, і у нас є запитання, такі самі запитання мали виникнути у них. Зрозуміло, що в РНБО неможливо це не побачити. Тобто, існує вертикаль, яка відповідає за ці рішення. Якщо ми не можемо сьогодні відкрито сказати солдатам чи іншим людям, коли все буде у них, то передати матеріали для розслідування ми можемо.