За його словами, громадяни мають розуміти, що перейменування має відбутися, інакше це порушення закону і Верховна Рада може сама дати назву на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті. Саме тому, перейменування таких міст, як Дніпропетровськ, Кіровоград є невідворотним.
Богдан Короленко: Прикладів та ініціатив по перейменуванню багато. Так міська рада Артемівська прийняла рішення клопотати перед Верховною Радою про перейменуванню міста на Бахмут. Можемо також назвати Дніпродзержинськ, принаймні топонімічна комісія, яка працює при міськраді, прийняла рішення рекомендувати міськраді повернутися до історичної назви Кам’янське. Наразі таких прикладів багато, цікава ситуація в Кіровограді, там власне дві точки зору, дві позиції і фракції територіальної громади. Одна – це пропозиція перейменування міста на назву, яка є похідною від річки Інгул – Інгульськ, або Великий Інгул. Інша позиція – повернення до назви, яка існувала довгий час під час існування Російської імперії, а саме Єлисавеграду. Але сподіваємось і впевнені, що територіальна громада прийме рішення щодо назви міста, пов’язаного з гідронімом Інгул.
У Дніпропетровську до недавнього часу у опитуваннях лідирувала нова назва Дніпро, потім якимось чином з’явився ще один варіант – залишити Дніпропетровськ, але з іншим обґрунтуванням. Знову ж таки, закон передбачає громадські слухання тільки лише щодо пропозицій нової назви, а не – громада вирішила залишити назву, яка віднесена до символіки комуністично-тоталітарного режиму. Тобто Дніпропетровськ в будь-якому разі не буде, навіть якщо там буде мотивація, що Дніпро – це від назви річки, а -петровськ – від святого Петра. Це маніпулювання громадською думкою, спекуляції, і введення територіальної громади в оману.
Ілона Довгань: Щодо пам’ятника Щорсу – його буде демонтовано чи він несе якусь культурну цінність?
Богдан Короленко: Щодо пам’ятника Щорсу – однозначно він має бути демонтований. Якщо комісія з перейменування чи експертна рада з питань демонтажу пам’ятних знаків – символіки комуністично-тоталітарного режиму приймуть рішення і відповідний висновок, що це є мистецьким твором, або пам’ятником історії та культури, він, відповідним чином, буде переданий, наприклад, зараз багато говорять про музей тоталітарної доби. Він там буде встановлений у відповідній експозиції, з відповідною текстівкою – кому цей пам’ятник, чим він уславився в лапках. Не варто забувати, що в дев’ятнадцятому році Щорс був комендантом захопленого більшовиками Києва, в цей час відбувався червоний терор, це треба знати.