Патріарх Кирил триматиме Київ зубами, — Костянтин Матвієнко

«В умовах, що склалися, народ України вже не сприймає ідею церковного єднання з патріархом Московським Кирилом, який не лише не виступив на захист православних християн України, які потерпають від російської агресії, а й став одним із чільних ідеологів “русского мира”, а, отже, й одним з архітекторів нинішньої гібридної війни Росії проти України», — ідеться у зверненні.

Крім того, народні депутати просять Вселенського патріарха визнати нечинним акт 1868 року. Ситуацію коментує письменник і публіцист Костянтин Матвієнко.

Дмитро Тузов: Як ви оцінюєте звернення ВР до Вселенського патріарха?

Костянтин Матвієнко: Це політичний і юридичний акт, адже будь-яка заява ВР, прийнята більшістю голосів — це частина українського законодавства. У цій заяві чітко дана оцінка Московському патріархату як інституції, що потурає агресору і є агресором.

Фактично ця заява ставить Московський патріархат на межу визнання його злочинною організацією.

І президент, і прем’єр (Яценюк) вже зверталися до Вселенського патріарха з подібною заявою, і заява парламенту замикає коло звернення вищих інституцій Української держави до Вселенського патріархату.

Пропозиція ВР визнати нечинним акт 1686 року про приєднання Київської митрополії на правах головної єпархії Руської православної церкви до Московського патріархату дещо запізнилася, тому що Вселенський патріархат його не визнає.

Вважається, що тоді був даний хабар Вселенському патріарху, і російські царі приєднали до Московського патріархату Київську митрополію, джерелом благодаті якої із 988 року є Вселенський патріархат.

Андрій Гарасим: Вчора предстоятель Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій заявив, що дане звернення є прямим порушенням статусу відносин держави і церкви.

Костянтин Матвієнко: Український парламент дав не те що моральну — юридичну оцінку Московському патріархату. Тому блаженнішому митрополиту Онуфрію не слід втручатися у взаємини українського парламенту і Вселенського патріархату.

Українське православ’я від Вселенського відділяється саме московським бар’єром. Головною частиною цього бар’єру є так звана Українська православна церква Московського патріархату — так звана, бо справжньої автономії вона не має і виконує волю Москви.

Андрій Гарасим: Ми досі часто чуємо ярлик, що Київський патріархат — «розкольники».

Костянтин Матвієнко: Термін «розкол» в Московській православній церкві виник ще за патріарха Нікона, коли переважно випускники Київської академії були запрошені царем Олексієм, щоб привести у відповідність літургічний чин і книговидання Московського патріархату у відповідність до вимог Вселенського патріархату.

Термін «розкол» щодо Київського патріархату не має жодних підстав. Київський патріархат є окремою церковною структурою. Його патріархи є канонічними єпископами, які утворили свою ієрархію згідно з вимогами канонічного права.

Вживати термін «розкольники» недоречно з точки зору логіки. Але це своєрідний піар, тому що протягом 2-3 сторіч російська церковна пропаганда створила щодо нього негативну конотацію.

Дмитро Тузов: Наскільки звернення ВР може прискорити справу з визнанням?

Костянтин Матвієнко: У понеділок на Криті починається Всеправославний Собор. Із 15 визнаних церков на нього прибули 11. Причиною того, чому, зокрема, Московський патріархат не бере участі у Соборі, є саме українське питання, хоча у проектах документів Собору немає згадки про порядок надання автокефалії.

Московський патріархат зробив все можливе, щоб вірні Київського патріархату не були визнані канонічною церквою. Більше того, вони оголосили анафему патріарху Філарету. Вони намагалися всіляко не дозволити спілкування Київської церкви із Вселенським собором.

Патріарх Константинопольський чітко зазначив, що надання автокефалії УПЦ перебуває винятково у його віданні, позаяк константинопольська церква є матір’ю щодо київської.

Тепер будемо чекати доброї волі патріарха на визнання права українського православ’я на помісність. Київський патріархат навіть у статуті зробив ряд кроків, щоб полегшити таке рішення.

Передусім патріарх Філарет наголошує, що після зміни предстоятеля українська церква не буде наполягати на патріаршому статусі. Вона може називатися патріархатом для внутрішнього вжитку, але для зовнішнього залишатися на рівні митрополії в статусі автокефалії.

Дмитро Тузов: Ви назвали рішення парламенту політично-юридичним. На заяву може бути позитивна відповідь?

Костянтин Матвієнко: Українське питання буде розглядатися не на Соборі, а Синодом, Константинопольською церквою як матір’ю й особисто патріархом Варфоломієм. Думаю, цей процес вже почався, але в церкві це відбувається дуже повільно.

Депутати запропонували скликати об’єднавчий собор під егідою Константинопольського патріарха. Тобто ідеться про дві церкви.

Андрій Гарасим: Позиція Київського патріархату чітка. Яка позиція Української православної церкви Московського патріархату?

Костянтин Матвієнко: За життя митрополита Володимира найбільш культурні, освічені представники церкви ведуть діалог із Київським патріархатом, і порозуміння буде знайдено. Митрополит Онуфрій — зовсім інша людина за рівнем культури й освіти, відтак говорити про те, що він піде проти Кирила, не доводиться.

Патріарх Кирил точно буде тримати Київ зубами.

Питання їх подальшої долі буде вирішувати всередині цієї церкви. Частина єпископів, мабуть, перейде до визнаного Константинополем Київського патріархату.

Андрій Гарасим: Сьогодні була оприлюднена переписка прихожан однієї з церков московського патріархату, де йдеться про те, що якщо буде об’єднання із «розкольниками», то вони готові померти мученицькою смертю. Поява такої переписки саме зараз випадкова?

Костянтин Матвієнко: Ні. Поки що ми можемо говорити про мучеництво вірних Київського патріархату, зокрема на Донбасі. Ми бачимо, як поводяться з єпархією Київського патріархату у Криму.

Знаємо про некультурний і непристойний жест Московського патріархату — призначення єпископа із титулом Бахчисарайський, що є явною образою кримських татар — вони вибрали сакральне для них місце, щоб показати, що «русский мір» присутній і там.

Ця переписка — один з елементів церковної пропаганди, на який просто не треба зважати.

Дмитро Тузов: Коли ми говоримо про створення помісного патріархату в Україні, чи можуть до нього долучитися українські греко-католики?

Костянтин Матвієнко: Однозначно греко-католики долучитися не можуть, бо це католицька церква із католицьким Символом Віри. Між ними і православними є засадничі канонічні розбіжності.

Діалог між Київським патріархатом і греко-католиками дуже активний. Певною мірою напруженість була між греко-католиками і православними була на зорі незалежності. Зараз ці розбіжності значно потамовані.

Дмитро Тузов: Чи може надання автокефалії підштовхнути Путіна і Кирила до активніших дій в Україні?

Костянтин Матвієнко: Церковне питання для них фонове. Агресивна поведінка на території України буде зумовлена внутрішніми проблемами РФ і намаганнями помститися.