Перші десятки кандидатів від нових і старих політичних партій: кого ми побачимо в парламенті?

Обговорюємо перші десятки кандидатів від політичних партій, що йдуть на парламентські вибори: основні тенденції, відмінності, дотримання гендерного балансу. У студії побували медіа-експертка, журналістка Надія Бабинська-Вірна та аналітик Громадського руху ЧЕСНО Дмитро Черетун

Гостi

Надія Бабинська-Вірна,

Дмитро Черетун

Перші десятки кандидатів від нових і старих політичних партій: кого ми побачимо в парламенті?
https://static.hromadske.radio/2019/06/hr-hh-19-06-18_babinska-virna_cheretun.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/06/hr-hh-19-06-18_babinska-virna_cheretun.mp3
Перші десятки кандидатів від нових і старих політичних партій: кого ми побачимо в парламенті?
0:00
/
0:00

Що було у випуску

  • 03:18- Загальні тенденції щодо формування списків кандидатів у народні депутати

  • 08:55- «Партії лідерського типу залишаються головним трендом на нашій політичній арені»

  • 13:40- Представництво жінок

  • 22:03- Яким може бути наступний парламент?

Аналітик Громадського руху ЧЕСНО Дмитро Черетун — про основні тенденції щодо формування списків кандидатів у народні депутати:

Загальна тенденція з того, що ми маємо станом на зараз: ті партії, які позиціонують себе як абсолютно нові й молоді (зокрема «Слуга народу», «Голос»), дотрималися принципу залучення до списку абсолютно нових людей. Фактично це люди, які в переважній більшості не були в політиці: бізнесмени, активісти, військові.

Якщо ж брати партії старого зразка — наприклад, «Батьківщина» — вони нічого нового в підборі кандидатів до свого списку не придумали. У першу десятку-двадцятку пішли вірні й перевірені соратники Юлії Тимошенко. А от молоді обличчя, які були представлені в Раді восьмого скликання — Альона Шкрум, Олексій Рябчин — якщо оцінювати нинішні рейтинги «Батьківщини», є ризик, що вони не потраплять до нової Верховної Ради.

Поки що партії лідерського типу залишаються головним трендом на нашій політичній арені. Нові політичні сили, як «Слуга народу», «Голос», все одно формуються за лідерським принципом, у них немає якоїсь чіткої ідеологічної парадигми. Поки що й нові партії продовжують формуватися за лідерським типом: лідер, а далі за ним когорта молодих активістів, людей, які мають досвід реформування, роботи в громадському секторі.

Надія Бабинська-Вірна проаналізувала перші десятки політичних партій на дотримання гендерного балансу:

У списках можна побачити багато крутих і фахових жінок. Не тому, що вони жінки, не тому, що політики й політикині, партійні творці думають про гендерну квоту — вони обирають лідерок, фахівчинь у своїй сфері.

Зараз бачимо, що «Свобода» не зареєструвала жодну кандидатку, в «Опозиційної платформи» не дуже склалося з жінками — там тільки одна кандидатка, «Опозиційний блок»  — там у нас теж питання щодо представництва жінок. Але в відносно нових й абсолютно нових політичних силах, які зародилися на наших очах, після Євромайдану з’явилася ціла низка жінок-лідерок. В них уже немає вибору, тому що жінку-лідерку вигідно брати в список, бо вона посилює експертність і позиції в конкуренції з іншими.

Впровадження квот на виборах в 2015 році на місцевому рівні вже дало свої результати, тому що в списки деяких політичних сил зайшли депутатки місцевих рад. Завдяки в тому числі місцевим квотам деякі жінки змогли пройти в місцеві ради, набратися там досвіду, стати лідерками і посісти своє місце в списках політичних сил — в перших десятках.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.