Підсумки 2016 від Cultprostir: музика, джаз, кіно, театр, арт

Анастасія Багаліка: Чому ви вирішили підбивати підсумки 2016  року так пізно?

Альберт Цукренко: Така була домовленість із нашим партнером, Гете Інститутом. Як показала практика, це не було помилкою. Матеріали читають добре. Думаю, бо таких масштабних підсумків ніхто не робив. Ми зробили підсумкові матеріали по кількох сферах: театр, арт, джаз, поп, академічна музика, кіно.

Анастасія Багаліка: Чи був 2016 рік плідним для цих сфер?

Альберт Цукренко: Так, справді. Культура – це єдина сфера у нашому житті, у якій зміни радують. Це все не стосується відносин із державою. Це все на плечах культурної спільноти і громадськості.

Анастасія Багаліка: Що на думку авторів Cultprostir стало найважливішими подіями року?

Альберт Цукренко: В академічній музиці було поставлено кілька нових опер. Є тренд, що з’явився у 2014-2015 році, “Нова опера”. Це синтетичний жанр, який дуже популярний зараз. У поп-музиці: звичайно, політична і медійна подія – це перемога на Євробаченні, а я б назвав головною подією фестивальне літо 2016. Відбулися усі фестивалі, з’явився новий Atlas weekend. Я знаю, що усі фестивалі вийшли зі збитками з тієї історії, втім, ентузіазм залишився.

В арті відбулося багато проектів, але я відзначив би створення Zenko Platform. Це така платформа, де зібралися усі діячі арт-галузі України, були представники Європи і чиновники. Вони зібралися, щоб вирішити, що робити з українським артом, як його просувати на Захід.У джазі головне – це поява активного гравця Closer Jazz. Це промоутерська група, яка привозить в арт-клуб Сloser цікавих молодих, але вже знакових музикантів.

У театрі – бум незалежних театрів. Схожа ситуація, як з оперою. Не сподіваючись на державу, незалежні групи роблять цікаві експериментальні речі. Наприклад, «Афродизіак», який йшов у державному цирку.

Анастасія Багаліка: Мої друзі, які у 2000-х грали музику у гаражах, зараз почали грати у популярних гуртах. Як так сталося, що з таких «гаражних» музичних гуртів щось виростає?

Альберт Цукренко: Вплинули події останніх років. Відбулася культурна активація. Також, відпав російський сегмент культури.

Анастасія Багаліка: Згідно із аналітикою Karabas після 2014 року різко змінилося співвідношення того, на чиї концерти краще продаються квитки.

Альберт Цукренко: З одного боку, бо відпала не тільки російська музика, а й світова. До нас перестали їздити.

Зараз почали відбуватися спроби повернення українських артистів на російський ринок. Раніше за це їх сильно критикували, проте зараз вони стали сміливіше.

Вже є кілька проектів, які націлені на російський ринок. Наприклад, гурт Гриби.

Любомир Ференс: Вона шалено популярна.

Альберт Цукренко: Цей продукт зроблений дуже правильно. Номінально вони – українська група, проте усі їхні PR-потужності знаходяться у Росії.

Анастасія Багаліка: Якщо спробувати проаналізувати напрямок руху тих сфер, що ви вибрали. Вони зараз на підйомі?

Альберт Цукренко: Так. Можливо, але крім кіно. Там також є позитивні тенденції. Оскільки це найбільш затратна сфера, то треба більше часу, треба більше місця у прокаті. Для кіно потрібно багато грошей.

Любомир Ференс: Тобто, гроші – це єдина проблема українського кіно?

Альберт Цукренко: Взагалі є багато проблем. Це і відсутність практики, і слабкість кіноіндустрії. Буде досвід – буде підвищуватись якість.

Анастасія Багаліка: В огляді ви згадуєте презентацію проекту «Фантастичні звірі і де їх шукати», організованого у колаборації WarnerBrothers, України та Comic Con.

Альберт Цукренко: Це кіноманські свята. Вони сприяють створенню «навколокіношної» тусовки. Ще був фільм «Загін самогубців». Це відбувається у всьому світі. Нарешті і в нас.

Анастасія Багаліка: Серед здобутків українського кіно тепер можна побачити і розважальний жанр. Наскільки це якісно?

Альберт Цукренко: Раніше нашим здобутком було документальне кіно. Коли таке відбувається у країні, то це золотий період для документального кіно. Воно справді не потребує ресурсів. Я б не сказав, що ми маємо успіх у художньому кіно.

Анастасія Багаліка: Чому саме ці шість сфер ви обрали для підбиття підсумків?

Альберт Цукренко: Весь цей проект – ініціатива Гете інституту.

Анастасія Багаліка: Є ж ще книговидання.

Альберт Цукренко: Ми багато писали про це протягом року. Є подія, яка виходить за рамки книговидання. Була видана енциклопедія Ukraine the best. Туди увійшли 120 сучасних українських діячів культури. Це перша масштабна спроба презентації української культури. Це була центральна подія на Франкфуртському книжковому ярмарку.

Анастасія Багаліка: Розкажіть про авторів, які створювали огляд.

Альберт Цукренко: Усі, крім Надії Заварової, яка пише для Cultprostir, фрілансери. Знані у своїй сфері автори. Про поп-музику писав Влад Фісун – це відомий екс-головред Playboy Ukraine, відомий діяч українського шоу-бізнесу. Про театр писав Олег Вергеліс – відомий театральний критик. Про академічну музику писала Любов Морозова – відомий критик. Про джаз – Вячек Криштафович молодший. Про арт – Лариса Даниленко.

Анастасія Багаліка:  Чи вже є прогнози на 2017?

Альберт Цукренко: Я не брався б за прогнози у такій нестабільній ситуації. Ми не можемо прогнозувати, але не можемо не сподіватися.

Анастасія Багаліка: У розділі про кіно ви згадуєте не тільки здобутки, а й про негативи року. Зокрема про те, що український режисер Олег Сєнцов залишається ув’язненим у Росії. Це єдина сфера, якої торкнулася політика?

Альберт Цукренко: Ще є поп-музика. Це Євробачення. Також варто згадати про квоти. В інших сферах немає такого.

Анастасія Багаліка: Чи означає, що політика поступово виходить з культурного поля?

Альберт Цукренко: Так. Можливо, це втома від політики. З іншого боку, можливо, це оздоровлення суспільства.

Анастасія Багаліка: Питання, як до учасника гурту «Хамерман Знищує Віруси». Скільки політичних пісень ви написали минулого року?

Альберт Цукренко: Жодної. Це для нас не дуже характерно. У нас була парочка у 2014 році.

Анастасія Багаліка: Всім відома ваша пісня про Кличка.

Альберт Цукренко: Їй вже більше 10 років. Вона не політична. Вона більше присвячена гендерним проблемам.

Анастасія Багаліка: Політики у вашій творчості не було, на чому концентрувалися?

Альберт Цукренко: Стосунки і смерть.

Анастасія Багаліка: Вам вдається зберегти баланс. Окремо існує діяльність редактора, окремо музикант. 

Альберт Цукренко: Ще існує сім’янин, якому не вистачає часу на родину. Гурту вже 20 років, я так звик до подвійного життя, що проблем не маю.