Олена Захарова (Міжнародний центр перспективних досліджень) коментує результати дослідження «Чи спрацює гендерна квота на місцевих виборах 2015 року?». Це дослідження щодо того, як законодавчу норму про політичні гендерні квоти буде впроваджено на практиці: «Видно, що цю норму писали під старе виборче законодавство. Навіть якщо кандидатка виграє в своєму окрузі, її перемога корелює з перемогою її партії, тому гарантій потрапляння в місцеву владу ця перемога не несе». За словами Олени Захарової, ставлення партій до політичних гендерних квот видно вже з того, чи вони відповідали на запитання дослідників — відповіло свого 5 осередків з 40: «Партії не розуміють, що їм із цим доведеться працювати і надалі. Одним із найбільших викликів для партій є брак часу для партійного будівництва. Також брак часу є викликом і для жінок — для будівництва ними власної політичної кар’єри». Також дослідження показало, що до ширшої участі жінок готові ті партії, депутатки яких уже є учасницями міжфракційного об’єднання «За рівні можливості». На думку Олени Захарової, наявність політичних гендерних квот забезпечить можливості для оновлення регіональних еліт та долучення до них нових облич: «Нині політичні партії «полюють» за талановитими жінками, аби включити їх у партійні списки».
Ірина Славінська: Це вівторкові півгодини, коли ми говоримо на гендерно-чутливі теми, і перед місцевими виборами ми максимум часу звертаємо на тему участі жінок у політиці та гендерної квоти в 30% у новому законі про місцеві вибори. Сьогодні нам пощастило — на днях презентують проект — результати опитування науковців, це опитування здатне показати перспективи того, як політичні гендерні квоти можуть бути впроваджені. Хочу представити нашу гостю, передати їй слово: Олена Захаровам — членкиня правління Міжнародного фонду перспективних досліджень, директорка з аналітичної роботи та зовнішніх зв’язків.
Олена, сподіваюсь, нам розкаже про дослідження на тему прав і можливостей жінок, про те, що це за дослідженні й де його одна прочитати.
Олена Захарова: Вітаю. Ми зробили таке дослідження, намагаючись підготуватись до місцевих виборів і передбачити, яким чином законодавчі норми в 30% буде втілені в життя. Треба сказати, що ця норма писалась під стару виборчу систему: розраховували, що втручання в систему списку партій — це 100% гарантія, що ці 30% прохідної частини списку пройдуть в законодавчій список. Але цього не відбудеться, бо у нас зараз інша виборча система.
Ірина Славінська: Це цікава теза, що норма була написана під стару систему. Що докорінно змінилося, що робить цю норму у 30% менш ефективною?
Олена Захарова: Немає практично тих списків, де є порядкові номери. Кожна партія у своєму виборчому округу має право висунути одного кандидата. Навіть якщо цей/ця кадиндидат/кандидатка перемагає в окрузі. Ці 30% — не є гарантією, що вона проходить, оскільки її перемога повинна корелювати з перемогою партії загалом. З другого боку, ця норма була імплементована на рівні місцевих виборів, це вже великий крок вперед. Ще одна законодавча новація — це введення статутів партії. Вони мають містити інформацію про гендерні квоти у розмірі не менше 30% однієї статі у виборчих списках. Законотворчий процес поволі просувається, й буде рухатись, партії будуть більш серйозно сприймати ці новації.
Ірина Славінська: Це дослідження мало локалізації?
Олена Захарова: Ми звернулись до осередків партій в м.Києві, області, Вінницькій та Чернівецькій області. В Києві, наприклад, напередодні виборів окремо з’явилась низка проектів, нам було цікаво, як вони будуть втулювати законодавчі проекти. Ми звернулись в близько 30-40 осередків, відповідь отримали десь з п’яти.
Ірина Славінська: А скільки це відсотків? Коли з 40 відповідають 5?
Олена Захарова: Приблизно 5%. Дехто взагалі не відповідав. Дехто посилався на пріоритетніші справи, з тих, хто відповів — дуже малий відсоток тих, хто реально усвідомлює, що це за законодавча норма. Були сексистські висловлювання, мовляв, звичайно, ми представниць жіночої статі чекаємо, але це були декоративні заяви. Ми часто бачимо гендерній дисбаланс. Партії не розуміють, що їм надалі треба буде працювати з цими. Одним з найбільших викликів для партії є те, що є брак часу на ефективне партійне будівництво з виконанням цієї вимоги. І чим раніше вони почнуть робити це на місцевому рівні, тим краще це вони зможуть зробити на національному рівні. І виклик браку часу є не тільки для партій, але й для жінок, щоб їм отримати певні навички, й для виборців — на переоцінку цінностей й сприйняття жінки як повноцінного учасника процесу. Європейські країни мали на це століття.
Ірина Славінська: Але у тієї ж Швейцарії виборче право у жінок з’явилось наприкінці 70-х років. Не завжди треба Європу ідеалізувати.
Тетяна Трощинська: З іншого боку, серед сільських рад часто досі багато жінок, а не чоловіків.
Ірина Славінська: Які ще цікаві тенденції можемо побачити за результатами дослідження?
Олена Захарова: Багато імітації відбувається. Один з ризиків цього процесу: партії можуть формально заповнити ці квоти.
Тетяна Трощинська: У нас є дзвінок.
Дзвінок: У нас часто кажуть, щоб у органах якомога більше повинно бути жінок. А не буде там рекордсменок аморальності, руйнівниць, як Тимошенко.
Олена Захарова: Аморальність чи руйнівництво не мають статі. Але з іншого боку, гендерна квота – це механізм оновлення політичної еліти, свідомості політичної еліти. У нас багато років існує ця проблема, особливо на регіональному рівні. Ці квоти змушують партії шукати нові обличчя серед жінок. Зараз, по секрету, серед партій є конкуренція: вони полюють на жінок — як під час виборів у ВРУ на обличчя волонтерів.
Тетяна Трощинська: Зараз є ще один дзвінок.
Дзвінок: Маргарет Тетчер починала в 14 років. Якщо у нас є жінки з таким IQ, професіоналізмом, це буде велике щастя.
Олена Захарова: Талановиті жінки в українському суспільстві існують. Але це не їх проблема, що вони не мали доступу до політичної кар’єри. Це і наші реалії, хоча жінки відчувають й силу на це.
Тетяна Трощинська: У нас навіть є вислів, що політика — брудна справа.
Олена Захарова: Я багато спілкуюсь з психологами, вони кажуть, що якщо 10% чоловіків цікавляться темами моральності, це вважається добре. Я погоджуюсь, що більшість жінок не хочуть в’язатись в цю «брудну справу». Якій би вибір жінка не зробила, ми маємо його поважати.
Дзвінок: Чому жінки не можуть створити свою партію? Навіщо ці квоти? Чому б тоді дітям не дати квоти? А пам’ятаєте, тварина згадувала результати матчів, може й тваринам треба дати квоти?
Ірина Славінська: До речі, цікаво як участь жінок у політиці асоціюють з тваринами, дітьми. Я от слухала і думала, чому б не створити свою партію водіям, любителям однієї марки авто, чоловікам окремо, і поруч – чоловікам-любителям цієї ж марки авто.
Олена Захарова: Цей такий загальний скепсис. Скажемо, що 90% не проти брати участь у різних виборчих схемах. А взагалі, треба зрозуміти, що від участі жінок у політичному процесі, виграє все суспільство.
Колеги розповідали про аналіз дитячої смертності в Казахстані: в однієї частині — високі показники, в іншій — нижче. Виявилось, що в цьому районі немає пологового будинку, і жінкам треба було їхати, багато жінок народжують дома, й це спричиняє велику дитячу смертність. Водночас, там був дефіцит бюджету через безглузду справу: чи то подарунок, чи щось.
Якби в їхньому законодавчому органі була б жінка, вона б точно вказала б, на що звернути увагу, к позбавитись дитячої смертності, від якої страждає весь район.
Ірина Славінська: Який загальний тренд? Де беруть майбутніх кандидаток?
Олена Захарова: Дослідження показало, що до ширшої участі жінок готові ті партії, депутатки яких уже є учасницями міжфракційного об’єднання «За рівні можливості». Наявність політичних гендерних квот забезпечить можливості для оновлення регіональних еліт та долучення до них нових облич. Нині політичні партії «полюють» за талановитими жінками, аби включити їх у партійні списки.
Але більшість партій говорять лозунгами, це не співвідноситься з їхніми діями. Де брати цих жінок? Їх достатньо в Україні: дивиться, скільки їх в університетах, скільки жінок-професіоналок. Їх треба заохочувати. І це проблема. І на це треба більше часу.
Детальніше про результати дослідження можна прочитати на сайті Центру.
