Політики мають різні погляди на децентралізацію, — Наталія Соколенко

Ірина Славінська: Наталю, розкажіть детальніше про проект та враження.

Наталія Соколенко: Це був спеціально присвячений проект найбільшій і найважливішій реформі, яка зараз відбувається в Україні. І завдання творців цього проекту — Дмитра Грузинського та Романа Вибрановсьго — було пояснити, що відбувається, які є конфліктні питання, для того, щоб глядачі з потоку заяв могли зробити висновок того, що відбувається насправді.

Скажу вам, що це було непросто. Політики, які були запрошені в студію, мали різні точки зору на те, що відбувається, і як треба робити децентралізацію. Більше того, експерти, які були запрошені, щоб пояснити глядачам і радіослухачам, також дали різні точки зору. Ми розглядали закон змін Конституції України в частині децентралізації. Там є найбільш спірний проект — це пункт про особливості самоврядування окремих районів Донецької та Луганської області. І другий пункт, який є дуже конфліктним — це повноваження префектів, які будуть діяти замість голів обласних державних адміністрацій.

На думку деяких експертів, повноваження префектів — скромні, порівняно з польськими префектами, воєводами, а на думку деяких політиків — вони занадто великі і загрожують якоюсь узурпацією влади. Тому навіть в одній з підводок сказала, що співчуваю нашим глядачам і слухачам, тому що вони мають реально дві протилежні думки.

Звичайно, це, з одного боку, мінус, але з іншого боку — плюс. Адже це показує, що в Україні реально є демократія. Можна багато переживати з того приводу, хто в кого кинув склянкою води під час засідання з президентом України, але уявити таку ситуацію на засіданні з президентом Росії — неможливо. Я збентежена тим, що були різні точки зору, але разом з тим я втішена, що слухачі та глядачі можуть робити свій висновок.

Ірина Славінська: Як не втрапити в шизофренію і зробити власні інформовані висновки про те, як це рухається, щоб зрозуміти власне місце у поступі децентралізації?

Наталія Соколекно: Дуже перепрошую, що процитую зараз Михайла Задорного, але він на початку перебудови чи становлення капіталізму на теренах колишнього Радянського Союзу робив багато інтерлюдій, порівнюючи життя в СРСР та США. Він говорив, що американці приходять до супермаркету і у них стрес, бо перед ними 50 видів сиру, а у нас в Радянському Союзі лише один вид сиру — сир, і то, якщо він є. Закликаю наших слухачів подумати, яка ситуація краща: ситуація вибору без вибору, чи коли він є, і існують різні точки зору.

Більше того, спираючись на ту точку зору, яку ви обрали, потім приходити на вибори і голосувати. Голосувати не за гречку, а за свої переконання. Якщо ви вважаєте, що якась політична партія, яка виступає проти законопроекту про децентралізацію з цим особливим пунктом про Донбас, значить ви голосуєте за неї. Якщо ви вважаєте, що це є шанс на примирення на Сході України, тоді ви голосуєте за інших, але ви несете відповідальність.

Ірина Славінська: Але ж нести відповідальність — це страшно!

Наталія Соколенко: Страшно, але що краще: один вид сиру — сир, якщо є, або 50 видів сиру? Я обираю 50 видів сиру!