facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Поляки намагаються звести життя української діаспори до шароварщини, — І. Ісаєв

Цікаво прослідкувати дуалізм Польщі. З одного боку, це підтримка України, що бореться з російською агресією. З іншого — українці в Польщі почали бути неоголошеними ворогами, — каже Ігор Ісаєв

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Ігор Ісаєв — головний редактор українського порталу у Польщі «Prostir.pl». Він був заснований наприкінці 2013 року та яскраво висвітлював події української Революції. Згодом став платформою, на якій обговорювалася ситуація довкола оцінок Волинської трагедії, а також нещодавнього інциденту в Перемишлі, котрий стався під час маршу.

Польський уряд позбавив портал фінансування на наступний рік. Чому це сталося? Пояснює пан Ігор.

Сергій Стуканов: В якому обсязі портал раніше фінансувався? Ви пов’язуєте припинення фінансування із позицією порталу?

Ігор Ісаєв: Портал у різні роки фінансувався по-різному. Річний бюджет не був дуже великим —  в районі 15 тисяч євро. І ситуація, коли вже існуючому проекту із своєю історією, ставиться фінансування на наступний рік нуль, — досить виняткова. «Prostir.pl» не єдиний, кому припинили фінансування.

Йдеться про те, що Міністерство внутрішніх справ і адміністрації досить суб’єктивно і за невідомими критеріями урізало фінансування різним меншинам на проекти і зрозуміти чому — важко.

Заступник Міністра, який займається питаннями нацменшин, оголосив, що сума фінансування проектів нацменшин буде такою ж, як і цьогоріч. Меншини почали розраховувати, яких проектів вони потребують, що для них є пріоритетним. Під час конкурсу, коли вони подавали проектні заявки, Міністр оголосив, що фінансування буде на третину меншим і таким чином порушив правила конкурсу, а нацменшини не можуть із цим нічого зробити. Завтра ( ред. — 27 грудня) буде формуватися збірний документ нацменшин, в якому вкажемо, що умови змінилися вже під час проведення конкурсу і що Міністерство не подало критеріїв, за якими відкинули той чи інший проект.

У випадку української національної меншини, критерії дуже дивні, якщо подивитись на ті проекти, що були відкинуті. Мені б дуже хотілося почути обґрунтування Міністерства внутрішніх справ на цю тему, але неозброєним оком можна побачити якусь політичну тенденцію. Яку саме? Наприклад, наступного року — 70 річниця з часу операції «Вісла»  і всі три українські і лемківські організації, як подали заявки на фінансування траурних заходів, не отримали жодної копійки на це.

Також дуже цікаво, що жодного гроша державного дофінансування не отримав український молодіжний ярмарок у Гданську. А це найбільший український молодіжний захід у Польщі.

Сергій Стуканов: На шпальтах свого порталу ви висвітлювали ситуацію довкола трагедії на Волині та інциденту у Перемишлі. Яку реакцію це викликало?

Ігор Ісаєв: Перше, що спадає на думку — тролінг всього, що є на сайті, написання, зокрема, у приватних повідомленнях якихось погроз. Від своїх знайомих, котрі так чи інакше пов’язані із правлячою тут партією, я отримував натяки на те, що потрібно припиняти писати, бо треба ще розібратися, яким чином портал взагалі існує. Це було велике напруження.

Сергій Стуканов: Як пересічний українець нині почувається у Польщі?

Ігор Ісаєв: Об’єднання українців у Польщі цьогоріч звернулось до прокуратури у справах розпалювання мови ворожнечі. Можна сказати, що почастішали такі задокументовані випадки, коли ми як представники громади були змушені реагувати.

З іншого боку, відчувається напруження на побутовому рівні. Навесні було побито одного українського громадянина за національним обґрунтуванням — його побили через те, що він говорив українською мовою. Такий випадок був і восени в Ряшеві. Тобто це не поодинокі ситуації.

Також цікаво прослідкувати дуалізм польської держави. Бо з одного боку бачимо підтримку України, котра бореться з російською агресією. Це один із головних зовнішньополітичних пріоритетів Польщі. Натомість українці, які в Польщі мешкають, почали бути неоголошеними ворогами.

Сергій Стуканов: Такі зміни відбулися відколи президентом Польщі став Анджей Дуда, а більшість у парламенті здобула партія «Право і справедливість»?

Ігор Ісаєв: Вона (партія «Право та справедливість») таким чином намагається загравати з правоконсервативним електоратом. У «Праві і справедливості» є кілька розсудливих людей, котрі говорять, що так робити не можна. Натомість на рівні системи, яку вибудувала партія, марш націоналістів у Перемишлі ніби організовувало не «Право і справедливість», але на нього однак пішов мер від цієї партії.

Сергій Стуканов: У Польщі наразі мешкає дуже багато українців. І щороку ця кількість зростає. Чи не назріла якась потреба української спільноти у Польщі провести чи то адвокаційну кампанію, чи то акцію в медіа, аби привернути увагу до ситуації, що склалася?

Ігор Ісаєв. Ми, власне, цим і займаємося. Цього року портал «Prostir.pl» виходив на різні українські медіа, я особисто писав про цю проблему. Українська громада, якою б великою тут вона не була, має все ж обмежені дії. Проектами, які українцям залишило Міністрерство, хочуть звести життя української діаспори до шароварщини. 

Поділитися

Може бути цікаво

Держава не вирішує проблеми ВПО, через які вони повертаються в окупацію — Петро Андрющенко

Держава не вирішує проблеми ВПО, через які вони повертаються в окупацію — Петро Андрющенко

Армія виграла від того, що до неї прийшли цивільні — Марія Берлінська

Армія виграла від того, що до неї прийшли цивільні — Марія Берлінська

Стабілізація та евакуація поранених: власний і запозичений досвід

Стабілізація та евакуація поранених: власний і запозичений досвід

«Міліція в обладунках проти незахищених людей»: яким був розгін Майдану 30 листопада 2013

«Міліція в обладунках проти незахищених людей»: яким був розгін Майдану 30 листопада 2013