facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Поляки намагаються звести життя української діаспори до шароварщини, — І. Ісаєв

Цікаво прослідкувати дуалізм Польщі. З одного боку, це підтримка України, що бореться з російською агресією. З іншого — українці в Польщі почали бути неоголошеними ворогами, — каже Ігор Ісаєв

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Ігор Ісаєв — головний редактор українського порталу у Польщі «Prostir.pl». Він був заснований наприкінці 2013 року та яскраво висвітлював події української Революції. Згодом став платформою, на якій обговорювалася ситуація довкола оцінок Волинської трагедії, а також нещодавнього інциденту в Перемишлі, котрий стався під час маршу.

Польський уряд позбавив портал фінансування на наступний рік. Чому це сталося? Пояснює пан Ігор.

Сергій Стуканов: В якому обсязі портал раніше фінансувався? Ви пов’язуєте припинення фінансування із позицією порталу?

Ігор Ісаєв: Портал у різні роки фінансувався по-різному. Річний бюджет не був дуже великим —  в районі 15 тисяч євро. І ситуація, коли вже існуючому проекту із своєю історією, ставиться фінансування на наступний рік нуль, — досить виняткова. «Prostir.pl» не єдиний, кому припинили фінансування.

Йдеться про те, що Міністерство внутрішніх справ і адміністрації досить суб’єктивно і за невідомими критеріями урізало фінансування різним меншинам на проекти і зрозуміти чому — важко.

Заступник Міністра, який займається питаннями нацменшин, оголосив, що сума фінансування проектів нацменшин буде такою ж, як і цьогоріч. Меншини почали розраховувати, яких проектів вони потребують, що для них є пріоритетним. Під час конкурсу, коли вони подавали проектні заявки, Міністр оголосив, що фінансування буде на третину меншим і таким чином порушив правила конкурсу, а нацменшини не можуть із цим нічого зробити. Завтра ( ред. — 27 грудня) буде формуватися збірний документ нацменшин, в якому вкажемо, що умови змінилися вже під час проведення конкурсу і що Міністерство не подало критеріїв, за якими відкинули той чи інший проект.

У випадку української національної меншини, критерії дуже дивні, якщо подивитись на ті проекти, що були відкинуті. Мені б дуже хотілося почути обґрунтування Міністерства внутрішніх справ на цю тему, але неозброєним оком можна побачити якусь політичну тенденцію. Яку саме? Наприклад, наступного року — 70 річниця з часу операції «Вісла»  і всі три українські і лемківські організації, як подали заявки на фінансування траурних заходів, не отримали жодної копійки на це.

Також дуже цікаво, що жодного гроша державного дофінансування не отримав український молодіжний ярмарок у Гданську. А це найбільший український молодіжний захід у Польщі.

Сергій Стуканов: На шпальтах свого порталу ви висвітлювали ситуацію довкола трагедії на Волині та інциденту у Перемишлі. Яку реакцію це викликало?

Ігор Ісаєв: Перше, що спадає на думку — тролінг всього, що є на сайті, написання, зокрема, у приватних повідомленнях якихось погроз. Від своїх знайомих, котрі так чи інакше пов’язані із правлячою тут партією, я отримував натяки на те, що потрібно припиняти писати, бо треба ще розібратися, яким чином портал взагалі існує. Це було велике напруження.

Сергій Стуканов: Як пересічний українець нині почувається у Польщі?

Ігор Ісаєв: Об’єднання українців у Польщі цьогоріч звернулось до прокуратури у справах розпалювання мови ворожнечі. Можна сказати, що почастішали такі задокументовані випадки, коли ми як представники громади були змушені реагувати.

З іншого боку, відчувається напруження на побутовому рівні. Навесні було побито одного українського громадянина за національним обґрунтуванням — його побили через те, що він говорив українською мовою. Такий випадок був і восени в Ряшеві. Тобто це не поодинокі ситуації.

Також цікаво прослідкувати дуалізм польської держави. Бо з одного боку бачимо підтримку України, котра бореться з російською агресією. Це один із головних зовнішньополітичних пріоритетів Польщі. Натомість українці, які в Польщі мешкають, почали бути неоголошеними ворогами.

Сергій Стуканов: Такі зміни відбулися відколи президентом Польщі став Анджей Дуда, а більшість у парламенті здобула партія «Право і справедливість»?

Ігор Ісаєв: Вона (партія «Право та справедливість») таким чином намагається загравати з правоконсервативним електоратом. У «Праві і справедливості» є кілька розсудливих людей, котрі говорять, що так робити не можна. Натомість на рівні системи, яку вибудувала партія, марш націоналістів у Перемишлі ніби організовувало не «Право і справедливість», але на нього однак пішов мер від цієї партії.

Сергій Стуканов: У Польщі наразі мешкає дуже багато українців. І щороку ця кількість зростає. Чи не назріла якась потреба української спільноти у Польщі провести чи то адвокаційну кампанію, чи то акцію в медіа, аби привернути увагу до ситуації, що склалася?

Ігор Ісаєв. Ми, власне, цим і займаємося. Цього року портал «Prostir.pl» виходив на різні українські медіа, я особисто писав про цю проблему. Українська громада, якою б великою тут вона не була, має все ж обмежені дії. Проектами, які українцям залишило Міністрерство, хочуть звести життя української діаспори до шароварщини. 

Поділитися

Може бути цікаво

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва

За життя Путіна мирного договору між Україною та РФ досягти неможливо — Лариса Волошина

За життя Путіна мирного договору між Україною та РФ досягти неможливо — Лариса Волошина