Він вважає, його книга зацікавить передусім молодь. Цей роман щойно презентовано у Львові та незабаром — у Києві. Дія відбувається у вигаданому місті Білий Сад, ще — у країнах, де доводиться працювати заробітчанам з України.
З журналістками Анастасією Багалікою й Ольгою Веснянкою письменник обговорює ставлення до мігрантів і мігранток в Україні і Європі у цілому.
Ольга Веснянка: Про кого книга «Понаїхали», хто її герої?
Артем Чапай: Це, звісно, іронічна назва. В ній розповідається і про українських мігрантів, які «понаїхали» за кордон (хоча про них так не говорять), і про мігрантофобію в Україні, яка принаймні тут присутня. Героями стала сім’я, яка виїжджає закордон, і один із її членів, який тут залишається і сам не терпить мігрантів.
Дія відбувається у вигаданому місті, яке має назву Білий Сад. Також дія має місце і на Заході, а саме у Львові, тому що там більше людей виїжджає за кордон. В Україні за статистикою найбільш мігрантофобськими містами були Харків і Луганськ до війни. Я вів третє місто Білий Сад для того, щоб не було розмов, що я знеславлюю якесь місто, і описав його так, щоб не було зрозуміло, Західна це Україна чи Східна.
Книжку почав писати 2-3 роки тому, але тема і зараз є дуже актуальною. Дуже багато українців виїжджають за кордон, але в той же час серед самих українців дуже низький рівень солідарності до біженців. Мігрантофобія зараз може навіть збільшитись.
У країнах, у яких я деякий час перебував, зокрема, в Італії також спостерігається дискурс «понаїхали» щодо внутрішніх мігрантів.
У п’ятницю о 18.30 буде презентація в Книгарні «Є».
Ольга Веснянка: Як думаєте, кому ця книжка буде найцікавішою?
Артем Чапай: Я завжди намагаюся орієнтувати свої книги на молодих людей, але статистика показує, що це найрізноманітніша аудиторія.