Потреби в оголошенні епідемії грипу зараз немає, — Віктор Шафранський

Тетяна Трощинська: Яка ситуація із грипом в Україні?

Віктор Шафранський: В країні грипом вже перехворіло 2 млн 200 тис. громадян, що складає близько 6% населення. Ці показники десь вищі, а десь нижчі. Зокрема, в Києві та Київській області перехворіло близько 10% населення.

Лариса Денисенко: Ми ідентифікуємо це саме як грип, а не як ГРЗ (гостре респіраторне захворювання)?

Віктор Шафранський: Клінічні симптоми ГРЗ та грипу є подібними, тому потрібно бути пильними. Хочу сказати, що сьогодні в Україні епідеміологічний поріг не перевищено, тому говорити про епідемію немає жодних підстав. Тим не менше, маємо бути пильними та берегти себе та оточуючих від ГРЗ та грипу.

При появі перших симптомів (раптове підвищення температури, біль у м’ язах, сльозотеча, загальна слабкість, кашель) важливо одразу ж звертатися до лікаря.

У цей період потрібно уникати місць масового скупчення людей, провітрювати приміщення, проводити вологе прибирання.

Користуючись нагодою, хочу наголосити на необхідності вакцинації, адже це найефективніший метод убезпечення від грипу. На жаль, наразі маємо лише 0,3% вакцинованих людей у державі. Нині є достатньо вакцини від грипу саме того штаму, який зараз поширюється країною.

Клінічні симптоми свинячого грипу, на відміну від класичного, характеризуються більш агресивним початком, стрімким наростанням температури тіла, маємо прояви нудоти, блювоти, задишки.

Тетяна Трощинська: Що таке екстрена медицина?

Віктор Шафранський: Від того, як швидко карета екстреної допомоги дістанеться до хворого, залежить його життя. На жаль, у нас дуже високі показники догоспітальної смертності: маємо перевищення у 2 рази у порівнянні із європейським показником. Причина у тому, що не маємо нормально напрацьованого догоспітального етапу екстреної медичної допомоги. Не маємо також і добре функціонуючого госпітального етапу.

Сьогодні у Європі екстрена медична допомога може надаватися навіть не медичним працівником, а парамедиком: ним може бути і водій карети екстреної допомоги, і пожежник, і поліціянт, який володіє необхідним пакетом навичок.

Що маємо на сьогодні в Україні? Певні здобутки є. Маємо досить непоганий закон про екстрену медичну допомогу, нормативні документи, відносно непогане транспортне оснащення служби екстреної медичної допомоги — є 60% необхідних транспортних засобів, які відповідають сучасним вимогам.

Також нам потрібно закінчити ремонти приміщень для сучасних оперативно-диспетчерських служб в областях. 20 із 25 областей вже закінчили такі роботи і готові до розміщення стандартизованого обладнання, яке планує закупити МОЗ. У деяких областях оперативно-диспетчерські служби вже є.

Тетяна Трощинська: Коли можемо починати спостерігати за роботою цих служб?

Віктор Шафранський: Можемо вже бачити ці позитивні приклади і в Харківській області, і в Дніпропетровській, і в Києві. Плануємо у 2016 році запустити функціонування служб у всіх областях. Великою перешкодою є дороги, їх поганий стан уповільнює швидкість приїзду карети швидкої допомоги.

Тетяна Тимошенко: За спостереженнями роботи оперативно-диспетчерської служби в Луганській області (така ж служба функціонує і в Харкові), машина виїжджає до хворого ще до того, як диспетчер до кінця опрацює дзвінок — за близько 30 секунд. Чим швидше медичну допомогу буде надано, тим більше шансів є у хворого.

За стандартом служба має дістатися впродовж 10 хвилин. Хочемо зробити проект для отримання вітчизняними фельдшерами відповідного досвіду та навичок надання екстреної допомоги, після чого хворого лікуватимуть вже у профільних лікарнях.