Потрібно відмовитись від непрозорих схем постачання вугілля, — Аліна Лізунова

Аліна Лізунова коментує тези звернення РПР до Президента та Прем’єр-міністра, що буде оприлюднене у понеділок, 20 лютого.

Наталя Соколенко: Як виникла ідея звернутися до президента, прем’єра і лідерів фракцій із пропозиціями, як вийти із цієї ситуації?

Аліна Лізунова: Ця ідея пов’язана з комплексністю заяви: ми говоримо про те, що ми очікуємо від самого президента ― створення комісії з відбору незалежних членів нового регулятора, те, чого ми очікуємо від депутатів ― ухвалення низки законопроектів, і кроків, які ми очікуємо від уряду.

Крім того, ми вважаємо, що ситуація, коли більше, ніж за 2 роки після початку війни ми залежні від поставок вугілля від терористів, ― це, ймовірно, корупційна схема, у якій задіяні різні ланки влади.

Дмитро Тузов: На яку відповідь і на яку реакцію ви розраховуєте?

Аліна Лізунова: Ми насамперед зацікавлені в тому, щоб представники влади розпочали публічні обговорення шляхів виходу із ситуації,  якому вони зможуть узгодити певний план дій з термінами та відповідальністю: на кому вона лежить, що буде у разі невиконання.

Щоб влада нас почула, ми нагадуємо у різних контекстах про різні варіанти виходу із ситуації, і цією заявою ще раз хотіли про це нагадати. Бо диверсифікація ― це лише один зі шляхів.

Дмитро Тузов: Ви пишете, що потрібно консолідувати сторони протистояння навколо спільного пошуку вирішення принципової проблеми гарантування енергетичної безпеки України.

Це можливо, зважаючи на те, що ви самі казали, що тут є корупційна складова, тому інтереси сторін прямо протилежні?

Аліна Лізунова: Тому процес має бути максимально відкритим. Всі процеси, які відбуваються в енергетичній галузі, абсолютно закриті. Ми близько року намагалися просто порахувати, що звідки береться, але нам постійно давали нові цікаві цифри.

Наталя Соколенко: У заяві РПР є пропозиція «перевести теплові станції, які наразі використовують антрацитове вугілля, на інші види палива; для реалізації відповідних проектів цілком реально знайти зацікавлених інвесторів, зокрема повернутися до пропозицій з боку бізнесу та уряду Польщі та інших країн».

Аліна Лізунова: Європейські країни дуже зацікавлені у входженні в український енергетичний ринок, але на цьому ринку не існує чітких правил, за якими вони можуть зробити, і це відлякує інвесторів.

Наталя Соколенко: Але у неділю Аваков запропонував перелік товарів для «критичного» імпорту з ОРДЛО, і в цьому переліку є вугілля.

Аліна Лізунова: Мене як громадянку країни, де стільки людей загинуло за європейські цінності, взагалі дивує, що при владі досі звучать подібні ідеї. Моя громадянська позиція ― будь-яка торгівля зі стороною збройного конфлікту мусить бути припинена.

Влада наразі спирається на залякування: якщо не будемо закуповувати вугілля, будуть відключення. Ми як експертне середовище можемо сказати, що є можливість певний час протриматися на запасах вугілля, після цього можна запустити газомазутні блоки, які стоять у резерві ― звісно, це буде дорожче, але якби була політична воля, ми могли б це зробити.

А за цей час ми могли б активізувати довгострокові механізми, і вже за 2 міс. можна було б, наприклад, перевести Бурштинську ТЕС з експорту на імпорт.

Коли у Грузії у 2008 р. почалася війна з Росією, вони зрозуміли необхідність незалежності від Росії, і до 2011 р. вони вже зробили вставки постійного струму, що дало їм можливість як імпортувати енергію з Європи, так і експортувати її.