«Нам потрібно говорити інвестору, де ми кращі. Цим би міг стати, наприклад, податок на виведений капітал — те, що ми говоримо багато разів. І це могло би стати драйвером реформ, плюс — це ще і внутрішній ресурс», — говорить експерт, кандидат економічних наук Ілля Несходовський.
«Я вважаю, нас просто кинули. Після того, як президент на Національній раді реформ пообіцяв ввести цей податок рішенням із 2018 року і не зробив, що для нього є стандартною практикою, він просто нас кинув», — додає він.
Говоримо з кандидатом економічних наук про проект бюджету на наступний рік Іллею Несходовським.
Дмитро Тузов: До парламенту внесено проект державного бюджету наступного року. Але за певними маркерами можна визначити, куди ми будемо рухатись вже відсьогодні і в наступному році. Які у вас враження і відчуття?
Ілля Несходовський: Перше — те, що в цьому році він внесений своєчасно. До цього часу ми постійно порушували терміни, і бюджет з’являвся часто в грудні з порушенням всіх термінів. Це вже другий раз, і це позитивно, бо ми можемо бачити ті показники, які закладає Кабмін у цьому бюджеті, аналізувати та говорити про загрози.
Дмитро Тузов: А яка концепція державного бюджету?
Ілля Несходовський: Взагалі в нас зростають доходи і витрати. Ми вперше перевищуємо трильйон гривень, якщо говоримо про зведений бюджет. Відповідно, це доходи і місцевих органів влади і доходи державного бюджету. Це значна сума і вже починає підвищуватись той рівень перерозподілу, в порівнянні з попередніми роками, коли ми знизили ЄСВ, тепер знову збільшуємо; пенсійний внесок — бо основна частина (більше 85%) надходить до Пенсійного фонду. А тепер ми знову посилюємо тиск на економіку, це є негатив.
Разом із цим виділяються кошти і на проведення реформ у освіті, в охороні здоров’я тощо. Говорити про те, що суттєво збільшуються видатки на утримання президента я би не став. Розмір зростання цих видатків в принципі відповідає інфляції, яка буде відбуватися, і зростанню економіки.
Дмитро Тузов: Державний бюджет наступного року зросте майже на чверть. Яке значення при цьому мають інфляційні процеси? І як до цього прив’язано курс гривні?
Ілля Несходовський: Якщо ми подивимось, чому в нас відбулась інфляція в цьому році, основний чинник, який вплинув — це те, що регулюється самою державою. Зростання на гарячу воду — 88%, зростання інших комунальних послуг — 60-70%, те саме стосується електроенергії. Тому в 2017 році інфляція була регульована державою, якщо говоримо про сезонні фактори, то в нас дійсно зростала вартість нашого продуктового кошика на початок року, але, як ми бачимо, ціни більш-менш нормалізувалися.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.