Про що говорив Петро Порошенко на Мюнхенській конференції?

В студії Галина Яворська, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень. Говоримо про виступ президента України у перший день Мюнхенської конференції.  

Тетяна Трощинська: Мюнхенська конференція – що це за формат?

Галина Яворська: Це дуже поважний великий форум, присвячений питанням безпеки. Там дуже високий рівень представництва: голови держав і представники НАТО. Це конференція, яка відбувається в Європі, і в фокусі завжди безпека в Європі. Власне тому, це для нас дуже важливо і цікаво. Розпочалася робота, багато важливих проблем обговорюється. Сьогодні обговорювалася проблема кооперації між ЄС і НАТО. Бо ЄС має нові плани з розвитку своєї оборонної політики. Це дуже важливі питання і дуже добре, що є представництво України. Це форум, переговори, там немає ніяких рішень, які мають якусь обов’язкову резолютивну силу.

Василь Шандро: Таке відсилання до російсько-української війни, перенесення її на Європу. Це ж речі не нові?

Тетяна Трощинська: Вони працюють? Дедалі більше чи дедалі менше?

Галина Яворська: Дедалі більше, бо це так і є. Росія становить загрозу не тільки для України, а і для Європейської й глобальної безпеки. Порошенко правильно говорив це, що Росія створює екзистенційні виклики для Європи і світу.

Президент говорив про гібридну тактику російську і тактику брехні. Особливість цієї тактики в тому, що вона тимчасова.

Тетяна Трощинська: Як правило, лідерам доводиться апелювати до зовнішньої аудиторії? Чи тут існують і меседжі, які всередині країни є важливими?

Галина Яворська: Я думаю, і те, і те. Перш, за все – це міжнародна аудиторія, до якої звертається президент. Але нам теж не треба забувати, яка в нас проблема і хто головний ворог.

Василь Шандро: У президента прозвучало в виступі поняття «русскій мір» – наскільки воно поширене в Європі і що це означає? І друге – Солженіцин. До нього ставлення у сучасних українських гуманітаріїв неоднозначне, м’яко кажучи, виходячи з його поглядів щодо розпаду СРСР і місця України в цьому середовищі.

Галина Яворська: Я не знаю, чому обраний цей приклад. Власне, його висловлювання проти брехні відомо через його дисидентську діяльність. Але я згодна, це абсолютно суперечлива і неоднозначна постать. Очевидно, оскільки цей виступ «Жити не за брехнею» – на підтвердження цієї тези. Про “русскій мір” – звісно, не може бути там це відомо, як це відомо в країнах, щодо яких використовується ця ідеологія, ця тактика і стратегія. Але про це треба говорити, щоб про це знали не тільки в країнах, де це застосовується.  

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.