Проект Суспільна угода: що стоятиме на місці Леніна в Києві?

Суспільна угода 2017: на місці колишнього пам’ятника Леніну в Києві з’явиться інсталяція

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Сергій Стуканов

Гостi

Ася Баздирєва

Проект Суспільна угода: що стоятиме на місці Леніна в Києві?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/04/hr_hh_2017-04-10_bazduryeva_0.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/04/hr_hh_2017-04-10_bazduryeva_0.mp3
Проект Суспільна угода: що стоятиме на місці Леніна в Києві?
0:00
/
0:00

На зв’язку зі студією Громадського радіо — мистецтвознавиця Ася Баздирєва.

Сергій Стуканов: Які проекти пропонуються? Яка їхня мистецька вартість?

Ася Баздирєва: Ці нові проекти продовжують серію тимчасових проектів. В континуумі проекту «Суспільна угода» я можу розказати, в чому їх цінність. «Суспільна угода» і серія тимчасових проектів, які пропонує ІЗОЛЯЦІЯ, повністю в парадигмі тих змін суспільного простору, які почалися під час Майдану. Ми пам’ятаємо, що під час Майдану суспільний простір, особливо центр Києва, раптово набув значення місця, де люди можуть обмінюватися думками та ідеями. У центрі Києва раптово почали з’являтися написи з серії «Права людини — понад усе», які артикулюють участь людей у творенні суспільства. Така парадигма повністю протилежна радянській моделі, коли публічний простір використовувався для того, щоб можна було розповсюджувати політику партій і встановлювати пам’ятники, які несли в собі ідеологічне навантаження. Скульптура Леніна, яка була знесена під час Майдану, і саме це місце є дуже симптоматичними. Після Майдану приймають закон про декомунізацію і починається заміна одного типу пропаганди інакшим типом пропаганди. Проект Суспільна угода цікавий мені саме тим, що він абсолютно вибивається з цієї моделі. Він каже: «Нам не потрібна нова пропаганда, нам не потрібен новий герой. Давайте на цьому місці робити різні дискурсивні проекти. Тут кожна людина має значення». Проект Суспільна угода — модель того, як можна ставитися до публічного простору. Не як до чогось даного владою, а як до місця, де може бути постійна дискусія про те, що таке історія, що таке суспільство, що таке наші цінності.