Проституція чи секс-робота: чи потрібна Україні «шведська модель»?
Проституція чи секс-робота? Легалізувати її чи криміналізувати? А може, варто за шведською моделлю карати клієнтів?
Про це поговоримо з колишньою секс-працівницею, активісткою організації «Легалайф Україна» Аліною Сарнацькою та гендерною експерткою Марією Дмитрієвою.
Анастасія Багаліка: Що таке «шведська модель»?
Марія Дмитрієва: Історія людства показує, що там, де в жінок немає шляху заробити собі на життя, жінки були задіяні в тій чи іншій формі проституції. В Російській імперії, до речі, проституція була легалізована. Був ще варіант повної заборони, коли карають і жінку, і клієнта, як відбувається в більшій частині Штатів. Є ще модель така, як у нас: клієнтові нічого не відбувається, хоча він ґвалтує живу людина за гроші, а жінки мають сплачувати штраф за адміністративне правопорушення. Тобто формально для жінок в нас проституція не криміналізована, але це зовсім не зупиняє поліцію, щоб їх шантажувати, переслідувати чи ще щось.
Свого часу у 70-80-х роках у Швеції тамтешні феміністки тривалий час проводили дослідження, як жінки потрапляють у проституцію, які головні проблеми, з якими вони стикаються, і як можна цьому зарадити. Виявилося, що левова частка жінок в проституції казали, що головна проблема – це повна безкарність клієнтів. Тоді з’явилася ідея, що треба карати не жертву насильства – жінку в проституції – а треба карати клієнта. І з 1999-го року, коли був прийнятий відповідний закон, в Швеції не була вбита жодна жінка в проституції. Так от, шведська модель передбачає два елементи: програми виходу для жінок і покарання для клієнтів, за рахунок чого значною мірою скорочується попит. Плюс ще треба додати, що в Швеції проститутки мають найвищі заробітки в усій Європі.
Коли держава каже, що потрібно легалізувати проституцію, держава стає ще одним сутенером
Анастасія Багаліка: Пані Аліна вважає, що шведська модель – це неправильний шлях. Чому?
Аліна Сарнацька: Еще около трех лет назад я зарабатывала деньги в секс-работе, мне удалось туда уйти, потому что я этого хотела, но много женщин продолжают там оставаться. И моя задача в моем активизме сделать их жизнь безопасней. Для этого нужно сделать только декриминализацию, потому что «шведская модель» приводит к тому, что положение женщин сильно ухудшается – они уходят в «серую зону» еще дальше. Даже сейчас этих женщин сложно найти, это труднодоступная группа из-за высокой стигматизации. Для нас важно снизить эту стигматизацию в обществе, поменять отношение к секс-работе, чтобы женщины могли обращаться за помощью, ведь насилия действительно очень много. В отношение меня также было насилие. Как нам кажется, секс-работницам, «шведская модель» ничего не поменяет. Потому что для того, чтобы наказывать клиента его нужно найти, а для этого нужно следить за секс-работницей, шантажировать ее, чтобы они этих клиентов полиции поставляли.
При умові легалізації ви перетворюєтеся на вагіну на ніжках
Анастасія Багаліка: Мені здається, важливо розуміти, кого і за що криміналізують. Йдеться не про повну криміналізацію клієнта, а про крміналізацію того, хто чинить насилля?
Марія Дмитрієва: Ні. Якщо ми виходимо з того, що секс – це те, що люди роблять зі взаємної згоди, то якщо вам платять за це, то це вже не секс, це зґвалтування за гроші. І коли держава каже, що потрібно легалізувати проституцію, держава стає ще одним сутенером. Держава відмовляється від всіх своїх зобов’язань. Жінки в нас за Конституцією рівні в правах з чоловіками, в нас є право на освіту, на роботу, на тілесну недоторканість, на свободу від насильства, а легалізація проституції це закреслює. При умові легалізації ви перетворюєтеся на вагіну на ніжках.
А криміналізація клієнтів у проституції передбачає, що держава каже прямим текстом: «Ґвалтувати людей погано, ґвалтувати людей за гроші теж погано, і тих, хто це робить, ми будемо карати». Цей закон має більш педагогічний ефект: чоловіки припиняють вимагати, щоб їм постачали свіже жіноче чи дитяче м’ясо. Якщо ми подивимося на Німеччину, де легалізована проституція, то 90% жінок в проституції в Німеччині не говорять німецькою, це жінки, яких привезли зі східної Європи. Яка кількість там дівчат, молодших 18 років, ніхто не знає, бо тепер це легальний бізнес, бо поліція не має права туди зайти і подивитися, що там відбувається, а там відбуваються жахи. Жінки та жіночі організації, які працюють з жінками з проституції в Німеччині, кажуть, що легалізація проституції в Німеччині було помилкою. Вони тепер тиснуть на уряд, щоб цей закон був скасований і виступають за прийняття «шведської моделі», як це було зроблено в Канаді, Франції чи Південній Кореї.
І коли нам кажуть, що нам потрібна повна декриміналізація, нам потрібно питати – а повна декриміналізація для кого? Для жінок в проституції? Чудово? А сутенер? А ґвалтівник? Теж чи ні?
«Шведська модель» передбачає повну декриміналізацію для жінок в проституції. Вони можуть звертатися до поліції, ставлення поліції змінюється, вони тепер за цими жінками не полюють, вони з ними спілкуються та домовляються. Жінки в проституції знають, що в будь-який момент, якщо клієнт підняв на неї руку, вона може подзвонити в поліцію, поліція прийде і його забере.
Я много раз встречалась с полицией, и я понимаю, что если им нужно будет ловить клиентов, то они будут это делать простым способом – ловить и шантажировать женщин, чтобы женщины отдавали им этих клиентов
Анастасія Багаліка: Тобто «шведська модель» секс-роботу не забороняє?
Марія Дмитрієва: Ні.
Аліна Сарнацька: Я хочу сказать, что, возможно, у многих людей опыт общения с полицией чем-то отличается от моего опыта, потому что меня удивляет наивность аргументов. Я много раз встречалась с полицией, и я понимаю, что если им нужно будет ловить клиентов, то они будут это делать простым способом – ловить и шантажировать женщин, чтобы женщины отдавали им этих клиентов. И если клиент попадется и ему выпишут штраф или что-то еще, то, скорее всего, он вернется к этой секс-работнице, потому что она находится всегда в одном и том же месте, по одному и тому же номеру телефона. И это будет совсем не тоже самое, что было, будет месть за то, что с ними произошло.
Марія Дмитрієва: Якщо ми вважаємо, що наша поліція не спроможна нас захистити в будь-якій ситуації, то про що ми говоримо? В цій ситуації декриміналізація нічого не змінить, вони як сиділи на шиї, так і далі будуть на ній сидіти. А криміналізація клієнтів скорочує попит, значно меншу кількість дівчат і жінок туди продаватимуть. Україна досі вважається країною походження і країною транзиту торгівлі людьми. І повна декриміналізація для сутенерів лише спростить торгівлю людьми.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.