Проведення виборів на окупованих територіях зараз розвалить Україну?

Сергій Стуканов: Нещодавно спікер Верховної Ради спільно з окремими депутатами зареєстрував законопроект №4696, який покликаний внести певні зміни до регламенту. Наскільки, на ваш погляд, він здатен зробити роботу Верховної Ради ефективнішою?

Оксана Сироїд: Цей законопроект — спільне рішення очільників фракцій за результатами поїздки до Брюсселю, коли був тиждень українського парламенту у брюссельському парламенті. Там дали дуже багато рекомендацій.

Зараз чуємо багато критики про те, що це все часткове чи поверхневе врахування рекомендацій, які ми називаємо рекомендаціями Кокса. Але треба розуміти, що маємо такий парламент, який маємо.

Ті пропозиції, які сьогодні є в регламенті — можливо, покращать організацію роботи. Як на мене, найбільшою цінністю з того, що там було запропоновано, є контроль за діяльністю уряду.  Так звана година уряду, яка була в п’ятницю — це, фактично, лекції міністрів, яких ніхто не слухав. А нам потрібні дебати стосовно найбільш актуальних речей.

Ми не можемо сподіватися на якісь зміни,  поки не оновимо складу парламенту. Але я зовсім не закликаю до дочасних виборів. Навпаки — вважаю, що такий крок є небезпечним. Ми лише маємо подбати про той закон, за яким проведемо майбутні вибори для того, щоб оновити парламент якісно.

Природа слабкості цього парламенту, як і попереднього, — залежність від олігархічних груп

Тетяна Трощинська: Чи є ще якісь механізми, які зробили б роботу парламенту конструктивною?

Оксана Сироїд: Є багато інструментів.  Якщо говорити про погоджувальну раду — я була за те, щоб на ній щось погоджували, а не виступали. Як казав Пет Кокс: «Це у вас не погоджувальна рада, а Голлівуд, де кожен намагається завоювати Оскар». Мені здається, що це дуже влучне порівняння.

Якщо депутат знає, що Президент, ні з ким не погодившись, може зранку принести до парламенту законопроект, зареєструвати його, а на обід вимагати його прийняття — то чому депутат має хотіти працювати в парламенті, де його думка не має значення? Дуже часто робота депутата зведена до натискання кнопки, а не до осмислення. Тому сьогодні маємо зізнатися собі, що нам від парламенту потрібна не кількість, а якість.

Сергій Стуканов: Є багато законопроектів, які не завжди якісні. З іншого боку, норма, про яку ми говоримо, ускладнює процедуру подачі законопроекту, адже на кожному рівні його можуть заблокувати. Чи не знеохотить це депутатів готувати закони?

Оксана Сироїд: У нас є 452 суб’єкти законодавчої ініціативи. Але на практиці маємо 3 суб’єкти законодавчої ініціативи — президент, уряд і парламент. Норма, про яку ви говорите, нічого не вирішить.

Наприклад, законопроект під моїм авторством, розроблений громадськістю ще до Майдану, про підвищення відповідальності уряду пролежав майже рік у Комітеті з питань правової політики і правосуддя. Потім був таємно розглянутий, викинутий головою Комітету тому, що не подобався Адміністрації Президента.

Інший приклад — у нас проводиться АТО, але немає механізму, який визначає організації терористичними. Законопроект про порядок визнання організацій терористичними було розроблено за співучасті Міністерства юстиції та Міністерством закордонних справ і зареєстровано під моїм авторством у лютому 2015 року. До сьогоднішнього дня його не розглянуто парламентом. Знову ж таки тому, що є люди, які в цьому не зацікавлені.

Тому не треба думати, що додаткові процедури у законопроекті можуть стати бар’єром. Бар’єри всі вже є і вони мають імена, посади.

Тетяна Трощинська: Рада коаліції, за вашим досвідом, ухвалює серйозні рішення? Чи все ж є ця загадкова «стратегічна сімка», яка цим займається?

Оксана Сироїд: Ми дуже старалися запровадити нову політичну культуру, аби рішення ухвалювалися там, де вони мають ухвалюватися. Парламент має приймати рішення у парламенті.

Це почалося ще з початку формування коаліційної угоди. Коли ми дійшли до певної межі, один із учасників перемовин від команди президента сказав, що ми вирішили все, що могли, решта — вирішується «наверху». Ми сказали, що наш весь верх тут, а якщо у вас десь є верх — приведіть його сюди або йдіть по повноваження. І він пішов по повноваження.

Та політична культура, певний час трималася, але потім зруйнувалася. Якщо ми десятиліттями звикли, що рішення приймаються не в парламенті, а на Банковій, то за рік цього не змінити. Це тривалий процес.

Сергій Стуканов: Кілька тижнів тому, коли Генпрокурором було назначено Юрія Луценка, ми бачили приклад такого рішення.  В останньому інтерв’ю Андрій Парубій назвав питання призначення Луценка мало не питанням нацбезпеки.

Я вважаю призначення Юрія Віталійовича на посаду Генпрокурора приниженням і Президента, і парламенту, і, на жаль, самого Юрія Віталійовича 

Оксана Сироїд: Це принижує сам інститут Генпрокурора, адже змінювати вимоги на таку високу посаду під людину — не гідно. Юрій Віталійович дуже талановитий політик.  Я не думаю, що він заслужив такого поводження. Дивно, чому він погодився це терпіти.

Сергій Стуканов: Зміни до Конституції передбачатимуть, зокрема,  і зміни в частині децентралізації.

Оксана Сироїд: Я не думаю, що це матиме перспективу. І дякувати Богові, тому що в цьому немає ні децентралізації, ані нічого доброго для безпеки держави, оскільки там є особливий статус для Донбасу. Ми не маємо 300 голосів і сподіваюся, що ніколи не матимемо.

Тетяна Трощинська: Чи є спроби сигнально перевірити, скільки це голосів може бути?

Оксана Сироїд: Мені про такі наміри невідомо, але думаю, що лакмусовим папірцем буде спроба проголосувати законопроект про вибори на окупованих територіях. Якщо парламент дозволить себе «зґвалтувати», проголосувавши за це, тоді, на жаль, може з’явитись перспектива голосування за особливий статус Донбасу.

Крім того, якщо відбудуться дочасні вибори за нинішнім законом, то ми можемо отримати склад парламенту, який проголосує за вибори на окупованих територіях і за зміни до Конституції. А вибори на окупованих територіях сьогодні розвалять Україну.