Принцип єдиного вікна не зменшив корупцію на митниці, — депутатка Т. Острікова
Для того, щоб єдине митне вікно досягло своєї кінцевої мети, має бути повна електронізація документообігу, переконана Тетяна Острікова
Як нині відбувається митне регулювання? Роберт Зелді — менеджер практики митного регулювання й міжнародної торгівлі EY (Ernst & Young) в Україні, а також Тетяна Острікова — народна депутатка України, голова підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу України, розповідають про це.
Сергій Стуканов: З 1 серпня запрацювала постанова уряду стосовно запровадження функції єдиного вікна. Пане Роберте, ваші спостереження.
Роберт Зелді: Хочу нагадати слухачам, чим же, власне, є це єдине вікно. Мова йде про те, що кожен, кому довелось переміщати товари через кордон України, розуміє, що він зіштовхується не тільки із митницею, а й і рядом інших суміжних служб, що також стоять на захисті безпеки продукції. Це може бути і санітарно-епідеміологічна, і ветеринарна, і радіологічна служби та інше. Всі ці служби підпорядковані іншим міністерствам. Кожен, хто перетинав кордон, розуміє, що в нашому паперовому середовищі отримання дозволів займає час.
Сергій Стуканов: На скільки я розумію, єдине вікно передбачає подачу документів, декларування в електронний спосіб. Також створюється централізована база даних, до якої входять всі перелічені вами інстанції та органи?
Роберт Зелді: Саме так. За допомогою єдиного вікна стає дешевше і швидше проводити певні процедури з цими державними органами.
Сергій Стуканов: Наскільки швидше?
Роберт Зелді: Планувалось, що процедура здійснюватиметься впродовж 4 годин. В митному кодексі митне оформлення обмежувалось цими часовими рамками. Якщо якась служба не надає дозвіл вчасно, то митна служба за принципом мовчазної згоди надає цей дозвіл.
Сергій Стуканов: Наскільки система єдиного вікна скоротила черги?
Роберт Зелді: В деяких випадках ситуація покращилась, в деяких — не змінилась. Це пов’язано із тим, що попри цей позитивний крок, не було своєчасно відрегульовано нормативну базу інших суміжних служб. Тому з’явилися правові колізії.
Телефоном до розмови долучається Тетяна Острікова.
Сергій Стуканов: Пані Тетяно, єдине вікно діє з 1 серпня. Які ви вже вбачаєте проблеми?
Тетяна Острікова: Безумовно, єдине вікно — це крок уряду, спрямований на покращення і пришвидшення митних оформлень, митного контролю. На рівні постанови Кабміну намагалися вирішити питання повноважень, якими наділене єдине вікно. Але як показала практика ця мета досягнута не дуже добре.
Фактично, людина звертається у єдине вікно, де сидить не один інспектор, а окрім митника, там сидять так звані «суміжники». І якщо понад 90% — нині електронне декларування, то суміжні служби досі сидять із печатками, їх діяльність регулюється окремим законодавством.
Для того, щоб єдине митне вікно досягло своєї кінцевої мети, має бути повна електронізація документообігу.
Сергій Стуканов: Чи вдалося після запровадження єдиного вікна мінімізувати корупцію?
Тетяна Острікова: Передбачалося, що єдине митне вікно сприятиме зменшенню корупції, адже людина менше спілкується безпосередньо із службами. Але, наскільки мені відомо, така практика все ж продовжується, завжди знаходяться причини із зволіканням оформлення документів. Тому корупційна складова не зменшилась.
За підтримки
Матеріал підготовлено у співпраці з ініціативою «Сильніші разом» за підтримки ЄС