«Громадське радіо»
Андрій Гарасим: Україну виключили з Кіотського протоколу?
Андрій Желєзний: 21 червня експертами ООН було прийняте рішення зупинити дію механізмів Кіотського протоколу в Україні у зв’язку із порушеннями.
Але Україна залишається стороною Кіотського протоколу. Ми поки що не ратифікували другий період дії протоколу, 2012-2020 роки. В 2020 році в дію вступить взагалі нова Паризька угода для боротьби зі змінами клімату.
Андрій Гарасим: Про які порушення йдеться?
Андрій Желєзний: Невідповідність українського реєстру вуглецевих одиниць до вимог Кіотського протоколу. Як наслідок, це веде до того, що Україна не може торгувати квотами. Але ми і так ними не торгували, бо не ратифікували другий період дії Кіотського і ці квоти, в принципі, вже нікому непотрібні.
Андрій Гарасим: Але ж поліцейські машини нам були поставлені за цими квотами?
Андрій Желєзний: По суті, було лише два покупця квот — Іспанія і Японія, виторгувавши 470 мільйонів євро. Це дуже скандальні кошти і предмет розслідування антикорупційних схем.
Патрульні машини були одним з проектів, які фінансувались за ці кошти. Найбільше грошей витрачалось на утеплення шкіл та лікарень, і саме в цих проектах були найбільші корупційні схеми.
Андрій Гарасим: Припинення дій норм Кіотського протоколу в Україні — це перемога чи поразка?
Андрій Желєзний: З точки зору іміджу — це поразка. Але припинення дій норм Кіотського протоколу в Україні вже відбувалось у 2010 році, і все було виправлено.
Василь Шандро: Які наслідки для України має припинення дій норм Кіотського протоколу зараз?
Андрій Желєзний: Наслідки більш політичні, ніж економічні. На міжнародній арені нас не сприймають як серйозного гравця у цих викликах. З точки зору економіки — ми нічого не виграли і не програли.
Україна залишається інвестиційно привабливою країною у сфері зеленої енергетики. У нас чи не найдешевше у світі зменшувати викиди за рахунок проектів енергозбереження і проектів відновлюваних джерел енергії.
Андрій Гарасим: В квітні цього року Україна приєдналась до Паризького кліматичного саміту, що він дає?
Андрій Желєзний: Паризька угода — абсолютно нова політична угода, яка об’єднала весь світ. ЇЇ практично одночасно підписали 175 країн. Тепер потрібно ратифікувати. Якщо Україна ратифікує, то це буде сигнал для міжнародних інвесторів, що ми готові до інновацій.
Зараз Паризька угода являє собою рамковий політичний документ, в якому є загальні риси того, як світ має розвиватись до кінця століття аби запобігти глобальному потеплінню.
Андрій Гарасим: Чи зможе Україна отримати фінансування в рамках цієї угоди?
Андрій Желєзний: Давайте будемо відвертими — за останні роки Україна отримала багато коштів на реформування системи енергетики. Але питання в тому, що корупційні схеми не дають нам ефективно скористатись цими коштами.
Андрій Гарасим: Які першочергові кроки має зробити Україна по виконанню рішень Паризького саміту?
Андрій Желєзний: Перше, потрібно відпрацювати процедурні юридичні моменти по звітності, по умовах виконання Кіотського протоколу, виправити помилки вказані експертами. Друге, нам потрібна ратифікація другого періоду Кіотського протоколу і ратифікація Паризького угоди. Третє, розвивати низьковуглецеві стратегії розвитку України, інтегруючи ці принципи в енергетичну стратегію.