Пиво на сніданок і їжа як статус: що їли й пили люди Середньовіччя?
В українському видавництві вийшла друком книжка «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя».
Про гастрономічні уподобання західних європейців у Середні віки говорили з авторкою книжки, кандидаткою історичних наук, асистенткою кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка, медієвісткою Стефанією Демчук.
Стефанія Демчук: Ми не їмо щодня ні бобра, ні фазана, бо для нас це екзотичний продукт. У Середньовіччі їх вживали. Хвіст бобра дуже нагадує сало з присмаком риби. Це їжа посту. Звісно, не для селян, а для заможніших людей.
Фазана полюбляли як птицю для великих бенкетів. Його розрізали на шматочки. Лицарі перед тим, як йти у черговий похід, їли невеликий шматок приготовленого птаха і виголошували присягу.
Цукор змінив середньовічну кухню назавжди
Стефанія Демчук: Коли писала книжку, мала обмеження у джерелах. Про їжу ранніх періодів відомо дуже мало. Здебільшого, це дані археології. Дієта ранніх середньовічних людей була не багатою. Наїдків і напоїв стало більше після середньовічних походів. Кухня змінюється назавжди: через цукор, який ввійшов саме тоді у раціон, мигдаль, трояндову воду та олію. Таким був вплив близькосхідної кухні.
У Середньовіччі їжа була символом чогось. Тому у книжці перші розділи присвятила здоров’ю: яка їжа асоціювалася зі здоровою, як можна було підібрати дієту. Вибрати їжу під свій темперамент, клімат, у якому живете, та вік зі середньовічного раціону можуть і читачі.
Снідали не усі
Стефанія Демчук: Їжа не існувала окремо у ті часи від релігії. У кизі йдеться й про те, що їли у піст, що після, яка їжа гріховна, яка — ні. Сніданок був не для усіх. Якщо працюєте важко фізично, ви чоловік, то можете розраховувати на келих елю чи вина, шматок хліба. Якщо ви вагітна жінка, або годуєте дитину, можете їсти такий же сніданок. Можна додати яйце. Хліб був універсальною їжею. Його якість відрізнялася. З того, який хліб ви їсте можна було визначити, до якого соціального прошарку ви належите.
Обід тривав з 10-ї по 11-у годину. Це було основне приймання їжі протягом дня. Обід в усіх був різний. Селяни тримали тварин і мали м’ясо. Воно могло бути не таким смачним, як на столах аристократів. Містяни їли юшку, кашу з м’ясом чи овочами, свіжий сир. Витриманий сир призначався для інших трапез.
Для чого гості за столом?
Стефанія Демчук: У третьому розділі я пишу про їжу, як статус. Як треба годувати інших. Якщо у вас гарне господарство, ви ніколи не сядете обідати без гостей дому. Вони потім розказуватимуть іншим, які на столі були дивовижні страви. Звичайні містяни їли родиною.
Відомо, що, якщо було кілька столів, на бенкетах, то не за усіма були однакові страви. За вищим їли більше і вишуканіші для того часу страви.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS