Анастасія Багаліка
Реакція Трампа, який називає протестувальників ліворадикалами та анархістами, нагадує риторику 100-річної давнини, коли в США була «червона істерія» — Пілаш
Протести у США викликані вбивством поліцейськими афроамериканця Джоржа Флойда тривають. Наразі вони вже не тільки про расизм і поліцейське насилля, зокрема протестувальники у Сіетлі мають ряд своїх вимог.
Ведучі1
Гості1
Про що вони? Чому медіа пострадянських країн схильні демонізувати протестувальників і дослухатися до точки зору відверто расистських спікерів?
Розповів Денис Пілаш, політолог-міжнародник. Чому демонізують активістів на протестах в США і чи справді вони і їхні вимоги ліві?
Денис Пілаш: Ми маємо справу з найбільшими протестами з часів 60-х років. Ті, проти кого вони спрямовані, намагаються максимально демонізувати протестувальників, дискредитувати їх пов’язуючи з грабунками, букінгом.
Основні вимоги протестувальників стосуються 3 взаємопов’язаних речей — расової несправедливості, соціально-економічної нерівності і поліцейського насильства. За різними опитуваннями більше половини населення США їх підтримує, що означає, що це не жменька маргіналів, а різні верстви американського населення відчувають системні проблеми, які досі не були розв’язані попри гарні побажання, які робилися за десятиліття, які минули з часу отримання рівності в громадянських правах.
Як і серед протестувальників, так і серед вимог широкий спектр поглядів і ідеологій. Здебільшого це ідеології лівого ліберального спектру.
Сама реакція Дональда Трампа, який постійно підкреслює, що це якісь страхітливі антифа, ліворадикали, анархісти нагадує якусь риторику 100-річної давнини, коли в Сполучених Штатах була «червона істерія». По факту це викликає відторгнення з боку тих частин ліберального, консервативного істеблішменту, який відчуває, що зараз якщо вони теж вдадуться до підтримки силового придушення мирного протесту, це означатиме втрату нами підтримки серед мас.
Важливу роль відіграють в першу чергу організації темношкірого населення і сама ініціатива «Black Lives Matter», яка з’явилась після вбивства Єріка Гарнера у 2014 році і яка звертала увагу на те, що аналогічні випадки траплялися регулярно.
Також важливу роль відіграють інціативи, пов’язані з молодіжними, студентськими, робітничими рухами, але на це звертають мало уваги.
Повну версію слухайте в аудіофайлі.
