Крим.Реалії
У студії Громадського радіо – Роман Ланський, який відповідає за IT-складову реформи екстреної медичної допомоги.
За його словами, оновлення диспетчерських передбачає кілька глобальних завдань.
Перше полягає у створенні правил гри, тобто «нормативки» і вимог до диспетчерських, тому що зараз є так зване медичне завдання, яке навіть не є наказом МОЗ, на нього орієнтуються диспетчерські, проте воно недосконале в тому плані, що воно не містить багатьох технічних деталей, опису різних процесів. Також немає єдиних прийнятих хороших протоколів диспетчеризації. Диспетчери зараз кажуть, що бояться не відправити машини на якийсь виклик через те, що вони юридично не захищені, через те, що немає хороших протоколів. Немає чіткого правила, закріпленого нормативними актами, які виклики ми беремо, які ні.
Так само зараз деякі області намагаються створити свої єдині диспетчерські обласні центри, проте немає єдиних технічних вимог. Створять вони диспетчерський центр, а міністерство завтра затвердить якісь вимоги, яким він не відповідатиме. Є проблема з посадою диспетчера. Ті диспетчери, які працюють, мають посаду фельдшера.
Друге завдання полягає у створенні IT-централі – єдиної системи, куди будуть стікатися всі дані диспетчеризації для того, щоб їх можна було аналізувати. Зараз вся статистика, яку отримує міністерство, це форма 22. Це документ, з якого неможливо провести якийсь аналіз, тому що це зібрані докупи річні дані. По-друге, вони дуже часто не відповідають дійсності, тому що ніхто не може проконтролювати, як ці дані заповнюються. Це велика проблема, тому що не можна проаналізувати, чи логічно розставлені базування машин, скільки треба бригад в одному регіоні та в іншому.
Третє завдання – комунікація областей між собою. Якщо зараз в АТО серйозні обстріли, потрібні швидкі з сусідніх областей, між собою вони можуть координуватися тільки по телефону.
Це ті люди, які можуть приїхати на місце події і почати надавати певну допомогу, поки їде швидка. Це може бути поліція. Яскравим прикладом є волонтери MotoHelp. Вони не замінюють екстренку, але якщо вони приїдуть за три хвилини і почнуть робити реанімацію, а швидка приїде через 7 хвилин, то людина може отримати менше ускладнень або вижити.
Зараз в Україні за різними оцінками від 1,5 до 2 мільйонів людей з порушенням слуху або мови. Вони не можуть технічно викликати швидку по телефону. В деяких областях ця проблема частково вирішена за допомогою СМС. Як показує світова практика, цей спосіб не працює. Люди, які мають порушення слуху або мови, трохи не так будують речення, в екстреній ситуації їм важко написати СМС.
На думку гостя ефіру, зміни можна буде побачити вже наступного року.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.