Реформа поліції потребує підтримки суспільства, – експерт РПР

За повідомленнями Хатії Деканоїдзе злочинність в Україні зросла на 25%. Голова Національно поліції повідомила про це в річницю створення Національної поліції, 7 листопада. В гостях у Громадської Хвилі Владислав Власюк, співзасновник ГО Lead Office і експерт РПР.

Ірина Соломко: Ваш лідер Мустафа Найєм був серед тих, хто впроваджували реформу поліції. Зараз після заяви Хатії Деканоїдзе у сприйнятті реформи суспільством це грає в мінус.

Владислав Власюк: Слід розуміти, що тут є і хороше, і погане. Хорошим є те, що реформа відбувається. Поганим – те, що злочинність зросла. Про це треба говорити. Чому вона зростає? Які показники? Що впливає на вчинення злочинів?

Є об’єктивні і суб’єктивні фактори. До першої категорії можна віднести ситуацію з обігом зброї в країні. Суб’єктивним фактором може бути те, що хтось з працівників Нацполіції міг змінити своє ставлення до роботи. Внаслідок реформи могло відбутися руйнування певних схем, як хороших схем, так і поганих. Це нормально. Головне про це говорити і не закриватись. Конструктивна допомога від суспільства – це те, що зараз потрібне поліції.

Ірина Соломко: Сам Арсен Аваков не пов’язує це з тим, що система перебудовується. Він говорить про те, що причини такої ситуації – ситуація на сході, внутрішня міграція і наслідки закону Савченко.

Владислав Власюк: Я не хотів би зараз коментувати слова міністра. Можливо про якісь причини він не говорить, я не можу цього знати. Але те, що він називає, також має місце. Закон Савченко має негативні наслідки для правоохоронної системи.

Ірина Соломко: Якщо аналізувати цей рік, то створення поліції стартувало з дуже хороших показників. Про це свідчить рівень довіри до нової поліції на старті реформи – це 85 %. Зараз цей рівень становить 50%. Отже 35% за рік втрачено, чи не забагато?

Владислав Власюк: Тут треба говорити про тенденції, а не про цифри. Під час Майдану рівень довіри до міліції був мало що не зі знаком мінус. Коли ми мали 85% довіри до патрульної поліції у місті Києві після старту, то це все ж таки була ейфорія. Нинішній рівень довіри – це не погано. Погано, що він зменшується але добре, що це все одно більше ніж було. Слідкуючи за тенденцією за наступні 6 місяців, ми побачимо, що ж таки насправді вдалося реалізувати.

Андрій Куликов: Говорячи про можливі наслідки впровадження реформи, наскільки обґрунтованим є припущення, що частина колишніх міліціонерів перейшли до лав злочинців і це і є джерелом зростання цих показників?

Владислав Власюк: Слідкувати за тим, хто поповнює ряди криміналу досить важко. Я вважаю, що частина колишніх працівників дійсно могли перейти на сторону злочинців. Але разом зі звільненням цих людей, очевидно, припинилися і певні корупційні схеми,  яких вони були задіяні. Порівняти наслідки тут досить складно.

Андрій Куликов: Можливо ретельнішою стала система взяття на облік і це впливає на статистику?

Я наведу приклад з середини 80-х – початку 90-х коли з Кримінального кодексу були вилучені статті пов’язані з протестними акціями. Чи не відбувається зараз протилежний процес?

Владислав Власюк: Статистика залежить від того, що саме ми рахуємо. Патрульна поліція фіксувала все, що до неї потрапляло. Відповідно показники ДТП, п’яного водіння зростали. Це зростання пов’язане з тим, що записи велися ретельно.

В керівництві Нацполіції говорять про те, що щодо кримінальних правопорушень тепер так само фіксується все. Нічого не приховується. Можливо тому ми маємо такі показники. Мені поки що е довелося бачити ґрунтовне дослідження з цієї теми, але наша організація прямо зараз над чимось таким працює.

Андрій Куликов: Чим конкретно суспільство може допомогти поліції?

Владислав Власюк: Ми бачили приклад, як у лютому місяці люди вийшли з акцією підтримки патрульної поліції #savepolice. У Львові також виходили. Ще декілька років тому ми і уявити собі не могли акції на підтримку поліції. Я б просив про підтримку патрульної поліції, керівництва Національної поліції. Тому що те, що відбувається там – це рух до реформ.

Ірина Соломко: Згідно статистики зросла кількість саме майнових злочинів. На них припадає 80% -85%. Про що це свідчить для вас як для експерта? Люди у відчаї?

Владислав Власюк: Економічний аргумент це іншого роду аргумент і навряд чи його б правильно було ставити в один ряд з іншими в оцінці діяльності Національної поліції. Звичайно ж, що чим гірше живуть люди, тим більше вони вчиняють злочинів. Але робота поліції за цим показником не оцінюється.

Ірина Соломко: Реформа рухається але що далі?

Владислав Власюк: Ті кроки керівництва Національної поліції, про які я знаю, вони конструктивні і правильні. Це створення інституту детективів, налагодження взаємодії в розслідуванні злочинів з прокуратурою, оновлення кадрового складу поліції. Головне, щоб система не закрилась, була відкрита для критики і прийняття нових людей. Поліцейські мають відчувати підтримку і повагу від суспільства.