facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Рішення Сейму щодо геноциду – не про історію, а про політичні розрахунки?

Проте ця резолюція ще не привід припиняти добросусідські відносини із Польщею, вважає історик Андрій Портнов

Рішення Сейму щодо геноциду – не про історію, а про політичні розрахунки?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Юрій Макаров: Чи не означає прийняття постанови, що травма від радянської інтервенції на порядку денному у Польщі означає менше, ніж травма від міжетнічного польсько-українського конфлікту?

Андрій Портнов: Думаю, ідеться не так про історичну пам’ять, а про політичні розрахунки, які мають більшість політичних сил. Фактично заперечень проти тексту постанови у Сеймі не було.

Юрій Макаров: Ми довго сприймали Польщу як «адвоката» України в Європі. Прийняття постанови показує, що ми помилялися?

Андрій Портнов: Нам треба розрізняти економічні польсько-українські інтереси. Враховувати, що у Польщі щонайменше мільйон українців зараз працює. Враховувати, чим була Волинська трагедія і які інтереси мають різні учасники цього в Польщі і в Україні.

У певному сенсі Польща буде змушена залишатися «адвокатом» України. Проблема полягає у тому, що сучасна Польща аж ніяк не є ключовою країною ЄС чи НАТО. Думаю, нас чекає дуже глибока криза ЄС загалом, і побачимо, як Польща себе поводитиме.

Але я не думаю, що ця постанова перетворює Польщу із нашого друга на ворога. Потрібно чітко розуміти, що обговорення подій ІІ Світової війни почалося в Україні і Польщі практично паралельно, але з інших приводів, і ці розмови на політичному рівні практично не перетинаються.

Юрій Макаров: Ми довгий час сприймали Польщу як взірець для реформ, структурування громадянського суспільства, опору тоталітарній системі. Ми помилялися чи те, що ми любимо в Польщі, більше за сьогоденні політичні ворушіння?

Андрій Портнов: В Україні знання про польське політичне життя, історичну пам’ять було дуже мало, та й зараз його дуже мало. Але це українська проблема.

З одного боку, ця постанова дає додаткові аргументи тим українським діячам, які кажуть, що Волинська різанина — це перебільшення і що її не було. Але це страшна кривава історія, про яку нам потрібно знати. Це знання не заважатиме нашій симпатії до Польщі як до сусіда.

Просто зараз цей дискурс сприяє примітивній опозиційності: є українська правда і польська правда. Але українських і польських правд багато, і на це потрібно зважати.

Лариса Денисенко: Як повинні відреагувати на постанову Український інститут національної пам’яті, президент, уряд, парламент?

Андрій Портнов: Я уявляю, як вони будуть реагувати. Але, на мою думку, Україна мала б ще років 10 тому ініціювати археологічні розкопки на території сучасної Волинської і Рівненської області, щоб ми мали точніші дані щодо кількості знищених населених пунктів.

Крім того, слід було б створити міжнародну дослідницьку історичну комісію — не польсько-українську, а саме міжнародну. Ця комісія мала б подивитися на Волинь у контексті подій тих років, бо аналогічні події тоді відбувалися й в інших країнах.

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков