«Рішення уряду про приватизацію державних об’єктів пов’язане з тим, що в бюджеті дірка», — експерт Ілля Несходовський
У «Громадській хвилі» – головний експерт Реанімаційного Пакету Реформ Ілля Несходовський пояснює, чим викликане рішення затвердити перелік 300 об’єктів державної власності
На його думку, робити це можна лише за таких умов: призначити голів відомств, що відповідатимуть за її проведення – голову Антимонопольного Комітету та голову Фонду Держмайна, удосконалити закон про приватизацію, забезпечивши її проведення лише на відкритих конкурсах і за чіткою процедурою. «Якщо держава не зможе виставити реальних цін і нормальних умов для приватизації, ці об’єкти за безцінь дістануться олігархам», – вважає експерт.
Анастасія Багаліка: Серед об’єктів, які Уряд України пропонує приватизувати, є й особливо цікаві, такі як ТЕЦ, шахти, Одеський припортовий завод, Президент Готель тощо. Чому Уряду так важливо продати ці підприємства вже в 2015 році?
Ілля Несходовський: Головна причина в поспіху цих продаж нестача грошей в країні. Друга причина і ціль приватизації це роздержавлення і зменшення частки держпідприємств в цілому. Також можна припустити і негативну причину такої поспішної розпродажі зараз дуже сприятливий час для того, щоб наші олігархічні клани могли купити ці об’єкти за дуже низькими цінами, враховуючи девальвацію. Тобто, інвестувавши маленьку суму в доларах , вони можуть отримати важливий та прибутковий бізнес.
Анастасія Багаліка: Президент України Петро Порошенко зазначив, що потрібно обмежити участь російських підприємств у приватизації? Що ви скажете з цього приводу?
Ілля Несходовський: Зважаючи на те, в яких відносинах з Росією ми знаходимось, я вважаю це обмеження обов’язковим, і зробити це можна на підставі закону «Про національну безпеку». Адже в нас є гіркий досвід приватизації по-російські, коли росіяни за часів Януковича скупили всі заводи нашої доволі розгалуженої галузі нафтопереробництва і зупинили їх. Одним словом, вони вбили нашу нафтопереробну галузь, і ми тепер змушені купувати бензин в Білорусі і в Росії, замість того, щоб самостійно його виготовляти.
Анастасія Багаліка: Чи є якісь об’єкти, які зараз не варто приватизувати в умовах військового конфлікту?
Ілля Несходовський: Якщо забезпечити виконання приватизації так, щоб не з’явились монополії, то, в принципі, ніяких проблем не повинно виникнути. Єдине питання виникає по приватизації Одеського припортового заводу, тому що після втрати портів в Криму, та обмеження функціонування інших портів України, порти Одеси є апріорно монопольними, і власники заводу можуть диктувати ціни. Але в державі є можливості потім це монопольне становище обмежити, якщо в нас буде працювати так, як потрібно, Антимонопольний комітет.
Анастасія Багаліка: Чи не стане провальною ця приватизація?
Ілля Несходовський: Довіри, насправді, немає, але, якщо ця приватизація пройде правильно, то вона піде на користь країні. Адже те, що державна власність приносить прибуток це міф. В окремо взятому державному підприємстві кожен керівник може самостійно приймати рішення щодо закупівель будь-якої продукції по цінам вищим, ніж встановлені на ринку, та продавати за цінами, нижче ринкових, і не нести за це відповідальність. Прибуток залишається у фірмах-посередниках, а державне підприємство стає збитковим в той час, коли воно має бути апріорі прибутковим. Тому, чим менше держава втручається в економічні процеси, тим краще.