Спілкуємося з доктором юридичних наук, експертом Реанімаційного Пакету Реформ Михайлом Жернаковим. Він коментує рішення Вищого адміністративного суду України, який вирішив, що вже пізно притягати до дисциплінарної відповідальності суддів, які судили активістів Євромайдану. За кілька днів після цього рішення голова Вищої ради юстиції заявив, що притягати до відповідальності суддів можна, і навіть назвав низку статей, за яким це можливо зробити.
Тетяна Трощинська: Чи можна тлумачити ситуацію з рішенням Вищого адміністративного суду України, як захист корпоративної честі?
Михайло Жернаков: Тут йде мова не стільки про корпоративну честь, скільки про корпоративне безчестя. ВАСУ свідомо, або не свідомо, намагаючись захистити інтереси окремих осіб, наносить шкоду авторитету всієї судової системи. Адже показником довіри до судової системи мала б бути здатність цієї системи самоочищуватися. Це рішення маніпулятивне і направлене на захист інтересів окремих суддів, які себе не проявили належним чином.
Тетяна Трощинська: З’явилися дані, що 19 з 22 суддів, які судили майданівців, і звільнення яких схвалила Вища рада юстиції, це рішення оскаржили. Що має відбуватися далі згідно з законом?
Михайло Жернаков: Далі є можливість оскаржувати ці рішення в рамках перегляду їх Верховним судом України. І вже Верховний суд має сказати своє остаточне слово. Але тут нас теж можуть очікувати сюрпризи. Не можна сказати, що робота Вищої ради юстиції ідеальна, але принаймні вона схвалила рішення по цих 22 суддях.
Василь Шандро: Що в такому випадку робити постраждалим і родичам загиблих на Майдані? Чи можливо позиватися кудись повторно?
Михайло Жернаков: Питання відновлення справедливості — філософське питання. Окрім покарання окремих суддів, я би розглядав також питання побудови справедливої судової системи. Є дуже мало шансів, що цю стару судову систему можна реформувати. Суспільство має вимагати створення нової судової системи і нових судів.
Василь Шандро: А як ситуація з реформою судової системи може сприйнятися нашими європейськими партнерами?
Михайло Жернаков: Яка б ця ситуація не була з точки зору конкретного судового рішення, вона сприяє необхідності оновлювати судову систему. Адже кожним з таких рішень судді доводять своє нерозуміння ситуації і неможливість вчиняти згідно з законом.
Позиція підтримки України, зокрема і в реформах, є дуже сильною. Ненадання Україні безвізового режиму через невиконання Україною своєї частини угоди, також свідчить про підтримку України європейськими колегами.
Тетяна Трощинська: Якщо дивитися глибше на цю проблему, очевидно, неправильно говорити, що це є лише корпоративне безчестя. Є також проблеми і в роботі прокуратури.
Михайло Жернаков: Звичайно. Ніхто не говорить, що корпоратизація і “кругова порука” існують лише в судовій системі. Питання стоїть в тому, щоб побудувати чесну судову систему, і щоб, в тому числі і суспільство, могло зрозуміти, хто з суддів чесно виконує свою роботу, а кого треба позбутися.
В прокуратурі ситуація не набагато краща і це засвідчує соціологія. Рівень довіри до прокуратури не на багато вищий, ніж до судової системи. Проблема не лише в судових рішеннях, а і в якості підготовки матеріалів прокуратурою.
Очевидно, що Шокін і його найближчі послідовники реформуватися не збираюся. Відповідно, треба забезпечити конкурс на посаду Генерального прокурора, де ми повинні мати можливість обрати професіонала, а не політично залежну фігуру.